Спін

Зрештою вертоліт з Ломаксом піднявся в повітря, а його імперська кавалькада відправилася до головних воріт; тоді я очистив свій стіл і спробував згадати, що я хотів зробити. Я побачив, що мої руки мене не слухалися. Чи не через містера Гнів? Можливо. Або реакція на душевний біль. Я хотів продіагностувати себе, але не міг примусити себе згадати ті кілька сторінок діагностичного посібника.

Я був на шляху до дверей прийомної, коли в них увійшов Джейсон.

Він сказав, що хоче подякувати мені за підтримку. І що він припускає, що я не той, хто сказав Еду про Мальштейна.

- Я не зміг би це зробити, Джейс.

- Я знаю. Але хтось це зробив. Що означає для нас проблему. Скільки людей знали, що я відвідував невролога?

- Ти, я, Мальштейн, працівники його офісу…

- Мальштейн не знав, де я працюю і не повідомляв про мене співробітникам. Ед міг дізнатися про Мальштейна тільки від більш довіреного джерела. Якщо це не ти…

Моллі. Він не хотів промовляти її ім’я.

- Ми не можемо звинувачувати її без будь-яких доказів.

- Які очевидні. Ти спиш з нею. У тебе є записи, де ти домовляєшся про мої зустрічі з Мальштейном?

- Не в офісі.

- Вдома?

- Так.

- Ти показував їй?

- Звичайно, ні.

- Але вона могла отримати доступ до них, коли ти був відсутній.

- Припустимо що так.

- І її немає тут, щоб відповісти на запитання. Невже вона захворіла?

Я знизав плечима.

- Вона не відповідає на виклики. Люсінда спробувала дістати її через свій, але телефон відключений.