— «На підставі даних нам наказів і повноважень Комітету громадського порятунку…»
Знову залунав дріб барабана. Оповісник продовжував:
— «…і виконуючи декрет Конвенту, який оголошує поза законом бунтівників, узятих із зброєю в руках, і визначає найвищу міру кари кожному, хто дає їм притулок або допомагає втекти…»
Один селянин спитав у другого:
— Що те таке — найвища міра?
— Не знаю, — відповів сусід.
Оповісник махнув плакатом і продовжував:
— «У згоді з статтею сімнадцятою закону 30 квітня, що дає необмежені повноваження делегатам і субделегатам у боротьбі з бунтівниками, оголошено поза законом…»
Він якусь мить передихнув і продовжував:
— «…Осіб, прізвища й імена яких далі подано…»
Всі насторожили вуха.
Голос оповісника загримів. Він читав:
— «…Лантенака, розбійника…»
— Це наш сеньйор, — пробурмотів один селянин.
І в юрбі зашепотіли:
— Це монсеньйор…
Оповісник продовжував:
— «…Лантенака, колишнього маркіза, розбійника…»
— «…Імануса, розбійника…»
Двоє селян збоку перезирнулися:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дев'яносто третій рік» автора Віктор-Марі Гюго на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНІ ТРЕТЯ У ВАНДЕЇ“ на сторінці 47. Приємного читання.