Розділ «ЧАСТИНА ДРУГА В ПАРИЖІ»

— Якщо республіканський командир, відданий під мій нагляд, зробить хибний крок, — він буде покараний на голову.

Робесп’єр, не відриваючи очей від паперів, сказав:

— Ось ім’я. Громадянине Сімурден, молодий командир, доля якого доручається вам, — колишній віконт, на ім’я Говен.

Сімурден зблід.

— Говен! — скрикнув він.

Марат помітив його раптову блідість.

— Віконт Говен, — повторив Сімурден.

— Так, — відповів Робесп’єр,

— Ну, то як? — сказав Марат, пильно дивлячись на Сімурдена.

Настала пауза. Марат спитав:

— Громадянине Сімурден, приймаєте ви доручене вам завдання — стати комісаром при командувачі Говені на тих умовах, які ви самі визначили? Згода?

— Згода, — відповів Сімурден, все більше бліднучи.

Робесп’єр узяв перо, що лежало перед ним, написав своїм повільним і чітким почерком чотири рядки на аркуші паперу, вгорі якого стояло: «Комітет громадського порятунку», підписав і підсунув аркуш і перо до Дантона. Дантон підписав, і Марат, що не зводив пильного погляду з смертельно блідого обличчя Сімурдена, підписав після Дантона. Потім Робесп’єр знову взяв аркуш, поставив дату і простяг його Сімурденові. Той прочитав:

«РІК ДРУГИЙ РЕСПУБЛІКИ

Цим громадянинові Сімурденові даються повноваження комісара Комітету громадського порятунку при громадянинові Говенові, командувачі експедиційної колони прибережної армії.

Робесп’єр. — Дантон. — Марат».

І нижче підписів — дата:

«28 червня 1793 року»

Революційний, так званий громадянський, календар[81] в ті часи ще не увійшов у дію легально; Конвент ухвалив його, на пропозицію Ромма, тільки 5 жовтня 1793 року.

Доки Сімурден читав, Марат розглядав його. Потім промовив півголосом, ніби говорячи сам до себе.