Розділ «Частина 2 Давні приятелі»

— Навчається в середній школі. Це все, що я знаю. Можна мені мою ручку?

— Ні. Вийди на вулицю й викури сигарету. — Її очі піднімаються вгору й зміщуються ліворуч. Ходжес, коли ще був поліцейським, бачив цей красномовний рух багато разів. Олівер Медден навіть кілька разів таке виробляв, якщо пригадати, а щодо брехні Медден — профі. — Я ж кину…

— Лише одну. Це тебе заспокоїть. Ти їх нагодувала?

— Якось не подумала про це. Яка я…

— Нічого страшного. Сходи через вулицю купи чогось перекусити. «Нутрабар» або щось таке подібне.

— «Нутрабар» — це батончики для собак, Білле.

Він терпляче пояснює:

— Отже, енергетичні батончики. Здорова їжа. Без шоколаду.

— Добре.

Вона йде у вихорі спідниць і босоніжок. Ходжес робить глибокий вдих і входить до свого кабінету.

19

Дівчатка сидять на кушетці. Барбара чорна, а її подруга Тіна біла. Його перша дивакувата думка: сіль і перець у сільниці й перечниці з одного набору. Тільки сільниця й перечниця не зовсім однакові. Так, в обох волосся зав’язані хвостиком. Так, на обох однакові кеди та інші речі, які вважаються модними для дівчаток-підлітків у цьому віці. І так, у кожної в руках журнал з його кавового столика — «Гонитва», присвячений пошуку втікачів боржників, не найкраще чтиво для дівчаток, але це нічого, тому що жодна з них не читає.

Барбара в шкільній формі й має більш-менш зібраний вигляд. Її подруга в чорних слаксах і блакитній футболці з аплікацією метелика на грудях. Обличчя її бліде, почервонілі очі дивляться на нього з надією і водночас зі страхом, від чого стискається серце.

Барбара зіскакує з кушетки й обіймає його. Раніше вона б щонайбільше стукнулася з ним кулаками, та й то в кращому випадку.

— Привіт, Білле. Рада тебе бачити. — Як по-дорослому вона говорить, як виструнчилася. Невже їй уже чотирнадцять? Чи можливо таке?

— І я радий тебе бачити, Барбс. Як Джером? Збирається на літо додому приїжджати? — Джером зараз студент Гарварда, і Тайрон Екстазний Кайф — його альтер еґо, — схоже, пішов на спочинок. Коли Джером ще навчався в середній школі й допомагав Ходжесу, Тайрон був частим гостем. Ходжес не надто за ним нудьгує, Тайрон завжди надто дитинився, але Джерома йому не вистачає.

Барбара морщить носик.

— Приїжджав на тиждень і знову поїхав. Він веде свою дівчину, вона звідкись із Пенсільванії, на котильйон[69]. Ти не вважаєш це расистським? Я вважаю.

Ходжес на це не ведеться.

— Можливо, познайомиш мене зі своєю подругою?