Розділ «Конор Костик ЕПІК»

Епік

— Далі, — заквапилася Глейд, — аналіз битви, і спробуймо бути конструктивними. — Вона зітхнула. — Можливо, для початку добре послухати думку того, хто не брав участі в битві. — Глейд повільно обвела очима присутніх, дивлячись поверх окулярів. — Беко, що ти думаєш?

— Я? — здивувалася Бека. Як друїдську жрицю комітету її здебільшого запрошували допомогти виготовити зілля й наслати чари, пов’язані з тваринами, а не обговорювати битви. — Що ж, дайте подумаю. — Замислилась і, зосередившись, прикипіла очима до своїх рук. До запитання вона поставилася дуже відповідально. Тієї самої миті, коли Рагнок підкреслено позіхнув, Бека нарешті заговорила: — Думаю, що наша сторона не билась як одна команда. Вольф надто звик боротися з супротивниками без срібної та магічної зброї і змарнував своє життя, намагаючись битися сам. Думаю, що команді треба було вдатися передусім до захисних та оборонних чарів, а не до драматичної спроби Торкела спалити всіх супротивників однією блискавкою. Думаю, членам команди треба було обговорити якийсь план перед початком битви. Власне, як на мене, наша команда змагалася за те, кому дістанеться слава вбивства супротивників, і не спромоглася працювати колективно й поважно поставитись до іншої команди.

— Я знищив цілительку, — сердито заговорив Вольф, заклавши руки за голову; одну ногу він закинув на стіл, і його стілець відхилився назад на стільки, щоб не перекинутись.

— Так, але ж це все. Ти вартий більшого, ніж нікчемна цілителька, — заперечила Брунгільда, здається, надто схильна сьогодні до суперечок. Усюди за столом підвищилися голоси.

— Шановні члени комітету! Будь ласка, поважаймо прагнення голови конструктивно підходити до питання, — перекричав усіх Свейн, а потім стишив голос: — Думаю, Бека точно проаналізувала гру, і все, що нам лишилося тут зробити, — ухвалити резолюцію, що в майбутньому всі команди зустрічатимуться перед початком битви й обговорюватимуть тактику. Колись ми завжди проводили такі обговорення, але тепер стали надто самозакохані.

— Це офіційна пропозиція? — запитала Глейд.

— Так.

— Я підтримую її, — озвався Рагнок.

— У такому разі, прошу, голосуйте. Всі, хто згоден із пропозицією Свейна, будь ласка, підніміть руки. — Глейд озирнула стіл. — Одностайно. Добре. — Вона опустила очі на аркуш перед собою: — Тоді наше наступне питання — персонаж, що належить Гаральдові Еріксону. Які ваші думки?

— У нього могутня отрута. Справді могутня. Зазвичай я можу витримати п’ять або шість сильних ударів, перш ніж помру. — Торкел, відмовившись цього разу од свого образу великого вченого й нездоланного чаклуна, здавалося, вибачався; його зморшкуваті прозорі руки, що весь час трусилися, лежали на столі.

— Атож, — додав Вольф. — Я ще ніколи не втрачав життя так швидко. Навіть од чарів.

— Чому ми не знали про існування суперхарциза? — сердито запитав Гальфдан Чорний, і його кругле обличчя аж запалало.

— Бо Гаральд Еріксон, якщо це його справжнє ім’я, не грав у «Епік» двадцять років, — твердо відповів Свейн.

— То був не харциз, — заперечив тихий голос. Годмунд був найстарший серед них і рідко промовляв на зборах, та коли говорив, слухали його дуже уважно. Він більше знав про «Епік», ніж будь-хто з-поміж живих, навіть більше од Свейна. Дуже твердим голосом, якщо зважити на його вік, Годмунд провадив далі: — Учора в Ньюгейвенському амфітеатрі ми бачили за роботою суперубивцю.

— Убивцю? Смерть і руїна! Авжеж! — похитав головою Гальфдан, найгучніше висловивши свій подив, а решта, почувши Годмундові слова, лише вражено бурмотіли. — Але хто за межами університету коли-небудь тренував убивцю?

— Ніхто, — посміхнувся Годмунд, і та посмішка, як знав Свейн, означає небезпеку, й він відхилився на бильце, воліючи тепер не втручатись, а спостерігати.

— Невже він один із нас? — приголомшено запитала Бека.

— Поправка. Був одним із нас. Двадцять років тому, — ошкірившись, пояснив Годмунд. — Ще один відступник, але, здається, він вислизнув од нас.

— Тільки дотепер, — мовив Рагнок.

— Я можу пригадати декого з молодих убивць, яких ми тренували, — заплющив очі Годмунд. — Думаю, що університетський бібліотекар повинен, напевне, переглянути всі суперечки двадцяти- і тридцятирічної давності.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Епік» автора Конор Костик на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Конор Костик ЕПІК“ на сторінці 29. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ без назви (1)

  • Конор Костик ЕПІК
  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи