— Куди він біжить? — дивувався BE.
— Ну а що він може вдіяти? — пригнічено відповів Ерік. — Він у пастці. Якщо він зупиниться, його вб’ють. А напавши на Гальфдана і Брунгільду, мабуть, не виграє, та й зомбі миттю наздожене його.
Тим часом зомбі, нахилившись, полетів до команди Центрального Комітету.
— Він там! — гукнула Інгеборг.
Гальфдан і Брунгільда напружилися, підняли зброю й були готові до миті, коли Гаральд матеріалізується перед ними. Але, ухилившись від їхніх ударів, він не зупинився для боротьби. Він навіть мечів не мав у руках. Натомість, пішовши перекидьки, прокотився крізь їхні удари й обіруч схопився за жезл Глейд. Гаральд щосили смикнув і видер його, поваливши її на землю, і, дарма що Гальфдан зачепив його мечем по плечу, аж він заточився, мерщій утік, тримаючи жезл над собою, мов трофей, на втіху юрбі, що подвоїла свої вітання.
Озирнувшись, Ерік помітив, що в амфітеатрі вже значно більше людей, ніж на початку битви. Якось поширилася чутка, і дедалі більше гравців приєднувалося до «Епіку», щоб побачити битву.
Утікши від супротивників, Гаральд, крутячи череп, спрямував жезл на Глейд. Вона вжахнулась і повернула голову, побачивши, як зомбі Торкел зненацька зупинився в повітрі, а потім посунув до неї, піднімаючи вгору руки. Глейд у паніці викрикувала якісь заклинання, проте зомбі наближався. Гальфдан і Брунгільда завдали тому створінню могутніх ударів, але, хоч і здригнулося, воно віджбурнуло їх, схопило Глейд за горлянку й задушило її. Після її смерті Торкел упав на землю і знову перетворився на торбу м’яса з кістками.
— Гоуп! Гоуп! — шаленів стадіон. То було вбивство велетня, яке трапляється раз на сторіччя. Юрба схвально заревіла, коли Гаральд, уже вимахуючи мечами, привітав усі чотири сторони світу, перше ніж знову ступити в тінь і зникнути. Троє вже лежать!
— Твій батько неймовірний! — Інгеборг поривно обняла Еріка.
Ерік не підводився, дрібно трусячись усім тілом і відчуваючи радість, що спала величезна напруга, якої він навіть не усвідомлював. У роті відчувався дивний присмак, і він зрозумів, що то смак здійсненої помсти.
— Я вже ніколи не буду недооцінювати харциза, — пробурмотів Б’єрн собі під ніс.
Тим часом на арені настала мить тиші. Рольфсон і його товариш убили останніх ворон і тепер пили цілюще зілля, щоб поновити сили. Чаклун, проте, загинув, розшматований птахами.
На другому кінці кам’янистого майданчика Гальфдан і Брунгільда стояли спина до спини, пильно видивляючись харциза.
В амфітеатрі пролунало оголошення:
— «Гоупська команда пропонує нічию. Повне воскресіння для всіх, відновлення всього спорядження. За умови, що буде переглянуто розподіл сонячних панелей».
Хвиля палких оплесків привітала те оголошення.
— Це розумно, — пояснював BE. — Це добрий результат для нас. І їм буде важко відмовитися. Якщо вони спробують битися далі, але втратять свої життя, воскресіння не буде вже нікому.
Оголошення вочевидь розсварило Гальфдана і Брунгільду, що, й далі стоячи спина до спини, енергійно крутили головами й жестикулювали. Трохи згодом юрба повільно заплескала в долоні. З почуттям величезного полегшення Ерік і собі приєднався до оплесків. Боги гри осоромились, і юрба, миттю відчувши цю ганьбу, збільшувала їхнє приниження.
Коли в амфітеатрі залунали вже справжні овації, Брунгільда стенула плечима і вклала меча в піхви. Гальфдан підняв свого меча і махнув ним, даючи згоду.
— «Конфлікт скінчився нічиєю, і питання буде переглянуте».
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Епік» автора Конор Костик на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Конор Костик ЕПІК“ на сторінці 27. Приємного читання.
TextBook