6
Коли я повернувся на терасу кав’ярні, Геля розповідала, що б вона робила, коли б вийшла заміж за космонавта. Виявилося, що нічого б не робила, тільки їздила б з ним по всьому світі, давала б автографи і відповідала б на запитання журналістів: що п’є її чоловік за сніданком? Яке у нього тобі? Як вона себе почувала, коли чоловік ступив на Місяць? Чи любить вона джазову музику? Хто її улюблений композитор? Де вона дужче кохає чоловіка — на Землі чи на Місяці?
Певна річ, на Землі, бо тут вона може побалакати з ним, які капелюшки тепер наймодніші, а він може купити їй хутро з шиншили і взагалі засипати її квітами.
От фантастка! Опівдні була вождем Чорних Стоп, а ввечері вже має чоловіка-космонавта. Чудова дівчина, тільки забагато вигадує.
— Де ти бродиш? — запитала вона, повернувшись нарешті з Місяця на Землю.— Аби ти знав, хто тут був!
— Хто? — поцікавився я.
— Уяви собі, Лоллобріджіда.
Іво здвигнув плечима.
— То тобі тільки здалося. Відки б це в Будві взятися Лоллобріджіді?
— Тут нібито знімають якийсь італо-югославський фільм, тож вона й приїхала.
Я не здолав уявити собі Лоллобріджіди, бо не мав ніякісінького поняття, хто то. Тому сказав дипломатично:
— Це справді цікаво...
— Сиділа з якимось типом он за тим столиком. Певно, режисер або продюсер. А поводилася так, наче вона не Лоллобріджіда, а звичайна жінка...
— А як вона мала поводитися? — втрутився Іво.
Геля не встигла відповісти, бо саме в цю мить біля нашого столика появився найбільший вибрик природи — Вацусь. Я вже давно забув про нього. Але він так сердечно поздоровкався до мене, ніби ми зовсім недавно розсталися з ним під пальмами, до того ж як найлуччі друзі.
— Чао! Ти чув, що сталося?
— Ні, — відказав я, але почути від нього мені не хотілося.
— Бомба, брате! В Герцегновому на одну англійку напала акула.
Нарешті якась пристойна вістка! Мені було шкода англійки, але ж я не міг відповідати за дії акули.
— Звідти приїхав один француз,— вів далі Вацусь, — і розповідав за обідом. Англійка виплила з чоловіком на яхті в море, і там їй закортіло покупатися. Відплила трохи, а тут акула...
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Пірати Співучих островів» автора Багдай Адам на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Над сонячним Ядраном“ на сторінці 13. Приємного читання.