Розділ «Край шумливих потоків»

— Так, — поважно мовив дядечко, — я повинен іще продать тих гадюк, по тому рушаємо просто на Скадарське озеро.

Обличчя їм витягнулись, роти порозкривалися, в очах появився жах. Словом, усі наче остовпіли. Дивилися на мого наймилішого чародія, мов на факіра і заклинателя змій. А він зробив відповідну міну і сказав:

— Селям алейкум. Dominus vobiscum! Amen[9].— Махнув їм на прощання рукою і чмихнув блакитним димком з вихлопної труби.

Ми поїхали далі.

17

Од Тітограда починається справжній великий туристський рух. Досить тільки глянути на шосе. Автомобілі мчать, як скажені, і туди, й сюди. Ми теж достойно котимо своїм «останнім криком моди», а всі витріщають на нас очі і думають, що ми — це родина якогось лорда. Хай собі думають!

Одразу за Тітоградом у мені прокинувся репортер. Узявся я записувати в нотатнику автомобілі, що їх ми обганяємо по дорозі.

Ось мої нотатки:

Зелений «мерседес» із знаком D — німців.

Фантастична «альфа-ромео», певно, італійська. Справді, знак I — Італія.

Автобус «зауер» із Австрії, знак A; в ньому замість австріяків — негри. Сенсація! Може, покрасилися?

Невеличкий фіатик — 600, знак А — Угорщина.

Потужний «бюїк», шосейний крейсер, знаків не розрізнив. Можливо, американський.

Моторолер «ламбретта», а на ньому черниця, моторизована, їй-богу!

Два віслюки — без ніяких знаків.

«Опель» з кемпінговим причепом, словом, домок на колесах, а в тому домку гавкає чорний пудель. Задоволений, бо приїхав із Швеції. Знак — SU.

«Вольво» — автомобіль шведський, але знаки голландські: NL — Нідерланди.

Ваговоз — марки не розпізнав, а в ньому повно баранів. Може, їдуть відпочивати на вихідний день?

Щось на трьох колесах — чи то автомобіль, чи мотоцикл, а їде; знаки югославські — YU.

Автобус «фіат» туристського бюро «Путнік». Порожній. (Пасажири, напевне, купаються в морі).