— Не просто осяяння, а ціла блискавка. Автомобіля тут немає, тому що він у Саус-Перісі, в сервісному центрі «Форда». Проблеми з карбюратором. Голка постійно заїдала. Ми говорили про це телефоном у понеділок. Поламка її дуже дратувала й засмучувала. Я збирався домовитися про ремонт із тутешнім механіком, але забув, тому що…
Вік затнувся, пригадавши причину.
— Ви забули домовитися з кимось у місті, тож вона поїхала до Саус-Періса?
— Так. Мабуть, так воно й було.
Вік зараз не міг пригадати точно, що конкретно вони говорили, але пам’ятав, що Донна боялася, щоб «пінто» не заглух по дорозі на ремонт.
Мейсен зиркнув на годинник і встав. Вік теж хотів був підвестися.
— Ні, залишайтеся тут. Я зроблю короткий телефонний дзвінок і скоро повернуся.
Вік залишився сидіти на місці. Вхідні двері гримнули, зачиняючись за Мейсеном. Цей звук нагадав йому про Теда, і Вік скривився. Довелося зціпити зуби, щоб стримати сльози. Де вони? Факт, що «пінто» немає на місці, здався обнадійливим лише на мить.
Сонце вже повністю вийшло, заливаючи яскравим рожевим світлом касл-рокський пагорб і будинки та вулиці внизу. Промінь упав на гойдалку, на якій він безліч разів катав Теда… Усе, чого він бажав, це знову катати сина на гойдалці і щоб поряд стояла дружина. Вік штовхатиме гойдалку, доки не відлетять руки, якщо Тед захоче.
«Татку, я хочу сонечко, хочу сонечко!»
Голос у голові сповнив душу холодом. То був голос привида.
За хвилину двері знову відчинилися. Мейсен присів поряд і запалив нову цигарку.
— «Твін Сіті Форд» із Саус-Періса, правильно? — уточнив Мейсен.
— Так. У них ми придбали «пінто».
— Я вирішив ризикнути й зателефонував туди. Мені пощастило. Менеджер з обслуговування був уже на місці. Вашого «пінто» там немає і не було. Хто цей тутешній механік?
— Джо Кембер, — відповів Вік. — Напевне, Донна таки вирішила відігнати машину до нього. Спершу не хотіла, бо це дуже далеко, на околиці, а на її дзвінки ніхто не відповідав. Я сказав їй, що, найімовірніше, Кембер удома, просто працює в гаражі. Гараж перероблено з колишнього сараю, тож він не проводив туди телефон. Принаймні коли я був там останній раз, телефону не було.
— Ми перевіримо, містере Трентон, — сказав Мейсен, — та все одно машини там немає.
— Чому?
— Тому що в цьому немає ні крихти логіки, — пояснив Мейсен. — Я був на дев’яносто п’ять відсотків упевнений, що її немає і в Саус-Перісі. Ось дивіться: всі наші попередні висновки поки що не підлягають сумніву. Молодій жінці з дитиною потрібна машина. Припустімо, вона відвезла її у «Твін Сіті Форд», і там сказали, що на ремонт піде кілька днів. Чим вона повернеться назад?
— Вони дадуть їй замінну машину на час ремонту. А якщо ні, то, гадаю, здадуть якусь напрокат за дешевшою ціною.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Куджо» автора Стівен Кінг на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ Стівен Кінг Куджо“ на сторінці 149. Приємного читання.