— Фото? — обережно запитав Вульф.
— О Боже! Я знала, що вони справжні, — сказала вона, геть вражена. — Хтось відправив мені фото чогось, схожого на ляльку. Я годинами сиділа над ними. Мені потрібно ставати до роботи.
Андреа замовкла, бо хтось проходив повз них.
— Натане, хто б не відправив мені ці фото, він додав ще й список. Саме тому я й намагалася додзвонитися до тебе, бо не знаю, що він означає: шість імен і дата навпроти кожного.
Вульф вихопив з її руки конверта й розірвав його.
— Перше ім’я: мер Тернбл і сьогоднішня дата навпроти, — сказала Андреа.
— Мер Тернбл? — перепитав Вульф.
Здавалося, у нього з-під ніг щойно вибили землю.
Не кажучи ані слова, Вульф розвернувся й побіг до головного входу. Він чув, що Андреа кричить щось йому навздогін, однак коли їх розділило товсте скло, слова вже здавалися нечіткими.
***
Сіммонс розмовляв по телефону з комісаром, і, коли він уже вкотре вибачився за те, що його команда не надто просунулася в розкритті справи, комісар зовсім непрозоро натякнув йому, що на його місце легко знайдуть когось іншого. Сіммонс саме розповідав свій план дій, коли до його кабінету увірвався Вульф.
— Вульфе! Пішов геть! — вигукнув Сіммонс.
Вульф нахилився над столом і натиснув кнопку завершення розмови.
— Що в біса ти робиш? — розгнівано запитав Сіммонс.
Вульф відкрив було рота, щоб відповісти, коли спотворений голос із трубки перебив його:
— Це ти до мене, Сіммонсе?
— От же лайно, — Вульф натиснув іншу кнопку.
— Ви увімкнули голосову пошту — почав роботизований голос.
Сіммонс був шокований, і поки Вульф шалено натискав на телефонові одну кнопку за іншою, схопився за голову.
— Як вимкнути цю штуку? — у відчаї заволав Вульф.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Лялька» автора Даніель Коул на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Чотири роки по тому…“ на сторінці 20. Приємного читання.
TextBook