— А ще кілька бургерів з яловичиною, — додала вона.
— Ти ж вегетаріанка!
— Бургери! — відрізала Тіа.
Він додав їх до списку покупок.
— Нутелла.
— Що, заради Бога, ти готуєш? — запитав він.
Бакстер глянула на Едмундса, який не по-чоловічому широко розплющив очі від страху. Вона знову звернула погляд на дорогу і шалено заскрипіла шинами, заледве уникнувши зіткнення з іншим авто.
— От же лайно! — з полегшенням захихотіла вона.
— Гаразд, — важко дихаючи, промовив Едмундс. — А зараз я мушу йти. Люблю тебе.
Вони проїхали повз охоронний бар’єр і спустилися схилом до гаражів під Новим Скотленд-Ярдом, відрізаючи Тіа на півслові, коли вона прощалася, бо телефон втратив сигнал покриття.
— Моя наречена, — пояснив Едмундс і посміхнувся. — Вона на двадцять четвертому тижні.
Бакстер байдуже глянула на нього.
— … вагітності. Вона на двадцять четвертому тижні вагітності.
Вираз її обличчя не змінився.
— Мої вітання. Я просто думала про те, що ми, детективи, забагато спимо, однак невгамовне немовля розставить для тебе все на свої місця.
Бакстер припаркувала авто та розвернулася обличчям до Едмундса.
— Послухай, ти не мусиш проходити через усе це. Чому б тобі не припинити марнувати мій час і просто не повернутися до Фрауда?
Вона вийшла з авто і грюкнула дверима, залишаючи Едмундса самого. Він був вражений її реакцією не через різкість чи безсоромну байдужість до його майбутнього батьківства. Натомість його стурбували підозри, що вона була першою, хто сказала йому правду, до того ж він занепокоївся, що вона мала рацію.
***
У конференц-залі зібрався весь відділ розслідування вбивств та інших серйозних злочинів. Навіть ті, хто ніяк не був причетний до справи, але кому все-таки тепер дошкуляли терміновою ізоляцією. Хтось повідчиняв усі вікна. Подихи ледь помітного бризу врізалися в глухі стіни, чіплялися за краї фотографій на дошці, і величезний колаж злегка рухався, так само як і справжнє тіло на місці злочину, яке звисало з високої стелі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Лялька» автора Даніель Коул на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Чотири роки по тому…“ на сторінці 23. Приємного читання.
TextBook