Розділ «Борва мечів»

А ДОРОГОЮ ДІВЧИНА,

КРАСНА-ГОЖА, ЯК КАЛИНА,

СВІТЛУ КОСУ ЗАПЛЕЛА,

НАЧЕ МЕДУ РОЗЛИЛА.

ОЙ ТА ГОЖАЯ ДІВЧИНА,

НАЧЕ МЕДУ РОЗЛИЛА.

— Я певна, що ти полюбиш Вирій так само, як я. — Маргерія прибрала назад вільне пасмо Сансиного волосся. — Раз побачиш — і не захочеш із нього їхати. А може статися, й не муситимеш.

ОЙ, ВЕДМЕДЯ ПІДМАНУЛИ,

ОЙ, ВЕДМЕДЯ ПІДВЕЛИ,

ОЙ, ВЕДМЕДЮ ЗАМІСТЬ МЕДУ

КРАСНУ ДІВКУ ПРИВЕЛИ!

— Тихо, дитя моє! — різко мовила Колюча Королева. — Санса ще не сказала, чи згодна вона відвідати наш Вирій. А ти вже її там оселила.

— Авжеж згодна! — похапцем відповіла Санса.

З розповіді Маргерії Вирій здався їй таким місцем, про яке вона завжди мріяла: чарівним, казковим королівським двором, який вона колись сподівалася знайти у Король-Березі.

ОЙ, ЗАБАЧИВ ТУ ДІВЧИНУ,

КОЛИ СХОДИВ У ДОЛИНУ,

ЧОРНИЙ, БУРИЙ ТОЙ ВЕДМІДЬ,

ЩО ПОБАЧИТЬ — З’ЇСТЬ УМИТЬ.

ОЙ, ЗАБАЧИВ У ДОЛИНІ,

ОЙ, ЗАБАЧИВ ТУ ДІВЧИНУ,