Коли час лише починався

штучно збільшили існуючу тоді силу тяжіння, щоб наша атмосфера більше не розсіювалася в

міжпланетному просторі. І подальші покоління пристосувалися до збільшеної сили тяжіння.

Це розсіяло ваше занепокоєння, містере Карпентер? Йому довелося признатися, що так.

- А прізвище у вас є? - запитав він. - Ні, містере Карпентер. Колись у марсіан були

прізвища, але з введенням десентименталізації цей звичай вийшов з вжитку. Але перш ніж

ми продовжимо розмову, містере Карпентер, я хотіла б подякувати вам за наш порятунок.

Це... це було дуже благородно з вашого боку. - До ваших послуг, - відповів Карпентер,

- боюся тільки, що якщо ми і далі будемо так тут стирчати, мені доведеться знову вас від

когось рятувати, та і себе також. Давайте все троє заліземо до Сема в кабіну - там безпечно.

Домовилися? Він підійшов до трицератанка, схопився на його морду (корпус) і протягнув

руку дівчинці. Колі вона піднялася слід за ним, він допоміг їй піднятися в кабіну водія. - Там,

за сидіннями, невеликі дверцята, - сказав він.- За нею каюта; лізь туди і влаштовуйся як

вдома. Там є стіл, стільці і ліжко і ще шафа з різними смачними штуками. Загалом всі

зручності. Але не встигла Марсі підійти до дверей, як звідкись зверху пролунав дивний

3

свист. Вона поглянула в небо і її обличчя миттево зблідло. - Це вони, - прошепотіла вона.

- Вони нас вже знайшли! І тут Карпентер побачив темні крилаті силуети птеранодонів. Їх

було два і вони знижувалися на трицератанк подібно до ланки доісторичних

бомбардувальників.

Схопівши Скіпа за руку, він утягнув його на морду Сема, штовхнув в кабіну поряд з