Коли час лише починався

собою, вони покинули свій повітряний притулок і спустилися вниз - хлопчик поліз першим, а

в важких місцях допомагав дівчинці. Йому можна було дати років дев'ять, а їй - років

одинадцять. Карпентер виліз з кабіни, зістрибнув зі сталевої морди Сема і підійшов до дітей,

що стояли біля дерева. До цього часу стегозавр вже повністю відновив здатність керувати

своїми задніми кінцівками і відчайдушно тікав геть рівниною. Хлопчик був одягнений в

широку блузу абрикосового кольору, сильно забруднену і зім'яту після лазіння деревом; його

широкі штани того ж абрикосового кольору, такі ж забруднені і м'яті, доходили до середини

худих литок, а на ногах взуті відкриті сандалі. На дівчинці одяг був такий самий, тільки

блакитного кольору і не такий м'ятий і брудний. Дівчинка була сантиметри на два вище за

хлопчика, але така ж худенька.

Обідва відрізнялися тонкими рисами обличчя і волоссям золотавого відтінку і обличча

у обох були до сміху серйозні. Можна було не сумніватися, що це брат і сестра. Серйозно

дивлячись в сірі очі Карпентера, дівчинка вимовила декілька співучих речень - судячи з їх

звучання, всі вони булі сказані різними мовами. Коли вона замовкла, Карпентер похитав

головою: - Ні, це я ні в зуб ногою, крихітко. Про всяк випадок він повторив ті ж слова

англосакською,

греко-еолійською,

нижньокроманйонською,

верхньоайшельською,

середньоанглійською, ірокезькою і хайянопортською, - обривки цих мов і діалектів він добре