Коли час лише починався

формальностями. Мене звуть Марсі, це мій брат Скіп і ми з Великого Марса. А заразом,

люб'язний пане, скажіть, як вас звуть і звідки ви?

Нелегко було Карпентеру, відповідаючи, не видати свого хвилювання. Але потрібно

було зберегти спокій: адже те, що він збирався сказати, було, мабуть, ще неймовірніше, ніж

те, що тільки що почув він. - Мене звуть Говард Карпентер і я в Землі, з 2156 року. Це

79.062.156 років наперед від зараз. Він показав на трицератанк. - А це Сем, моя машина часу.

Ну і ще дещо крім того. Якщо його підключити до зовнішнього джерела живлення, то його

можливості практично безмежні. Дівчинка тільки кліпнула, хлопчик теж - і все.

- Ну що ж, - через деякий час сказала вона.- Виходить, ми з'ясували, що ви з

майбутнього Землі, а я - із справжнього Марса. Вона замовкла, з цікавістю дивлячись на

Карпентера. - Ви чогось не розумієте, містере Карпентер? Карпентер зробив глибокий подих,

потім повільно випустив повітря. - Загалом, так. По-перше є така дрібниця - різниця в силі

тяжіння на наших планетах. Тут, на Землі, ви важите в два з гаком рази більше, ніж на Марсі

і мені не зовсім зрозуміло, як це ви можете тут так вільно рухатися, а тим більше лазити он

по тому дереву.

- А, розумію, містере Карпентер -відповіла Марсі.- Це цілком справедливе зауваження.

Але ви, очевидно, оцінюєте по Марсу майбутнього і так само очевидно, що він сильно

відрізняється від Марса сучасного. Я вважаю... я вважаю, за 79.062.156 років багато що

могло змінитися. Ну, гаразд. Загалом, містере Карпентер, в наш з Скіпом час на Марсі

приблизно така ж сила тяжіння, як і на цій планеті. Бачте, багато століть тому наші інженери