Розділ «Шлюб із розрахунку[7]»

Губернатор махнув рукою у бік дружини.

— Ось вона. Через два тижні ми одружилися, і я став губернатором колонії. Я знайшов скарб, сер, це найчарівніша жінка, одна з тисячі жінок, що має чоловічий інтелект і жіноче чуття, чудова жінка.

— Припни язика, mon ami,— сказала його дружина. — Ти мене робиш такою ж смішною, як і сам!

Він повернувся до бельгійського полковника.

— Ви — холостяк, mon colonel?[28] Якщо так, то я настійно раджу вам виїхати у Женеву. Це гніздечко найчарівніших молодих жінок. Там ви знайдете жінку, якої більше ніде нема. Між іншим, Женева — чарівне місто. Не гайте ні хвилини, їдьте туди. Я дам вам листа племінницям моєї дружини.

Та підсумок цієї історії підбила його дружина.

— Справа в тому, що при шлюбі з розрахунку ви плекаєте менше надій і отже маєте менше підстав для розчарування. Якщо не заявляєте до свого партнера нерозумних претензій, то не буде і підстави для роздратування. Не шукайте ідеалу, вмійте прощати помилки другого. Пристрасть, почуття — все це чудово, але вони не є придатною підставою для одруження. Розумієте, щоб дві людини були щасливі у шлюбі, вони повинні навчитися поважати одне одного, в них повинні бути однакові умови, спільні інтереси, і якщо вони достойні люди, вміють давати і брати, жити і дозволяти жити другому, то і немає підстави, чому їх союз не може бути таким же щасливим, як і наш.— Вона помовчала. — Ну, певна річ, мій чоловік вельми чудова людина.