— З ким?
Гергей показав на Мекчеї, що скакав попереду у зеленій атласній одежі.
Фюр'єш знову подивився на Гергея і вже серйозно спитав:
— З Мекчеї?
— Так.
— Послухай, де ж зірвиголова!
— Я теж не з лякливих.
— Він уже і німців рубав!
— А я зарубаю його!
— Ти добре володієш шаблею?
— З семи років почав.
— Ну, тоді це інша річ.
Фюр'єш помацав м'язи на руці Гергея, похитав головою:
— Все-таки краще було б, якби ти вибачився перед ним.
— Я?..
— Він тебе переможе,— занепокоєно похитав головою Фюр'єш.
— Не будемо загадувати наперед,— задерикувато відказав Гергей. Випнувши груди, він зиркнув на Мекчеї, що скакав попереду. Затим знову обернувся до Фюр'єша:
— Ти будеш моїм секундантом, друже?
Фюр'єш знизав плечима:
— Якщо тільки секундантом, я із задоволенням. Але якщо трапиться якесь лихо...
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зірки Егера» автора Гардоні Г на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга Важко Буді, пропала Буда“ на сторінці 72. Приємного читання.