TextBook На мій день народження, незабаром після того, як ми познайомились, вона здивувала мене, з’явившись в образі живої статуї у парку. Працюючи живою статуєю, вона вбиралась у весільну сукню, яку купила за 20 доларів, і забиралась на коробку. Її називали Восьмифутовою нареченою. У день, коли ми одружилися, на ній була та сама весільна сукня, в якій вона зображала живу статую. Відтоді сукню більше ніхто не бачив.
Дотримання формальностейМене не лякають погані люди, злі лиходії, чудовиська або нічні створіння.
Мене лякають ті, хто щиро переконані у власній правоті. Ті, хто знають, як треба поводитись, і що мають робити їхні сусіди, щоб залишатися на боці добра.
Усі ми герої власних історій.
У цьому випадку мова йтиме про «Сплячу красуню». Яка також є героїнею наступної історії, хоч і у дещо іншому амплуа.
Спляча і веретеноЯ написав це оповідання для антології Мелісси Мар і Тіма Пратта під назвою «Лахміття та кістки» з підзаголовком «Старі історії на новий лад». Вони попросили кількох письменників написати оповідання на основі тих історій, які вплинули на їхню творчість. Я обрав дві казки.
Тому що я люблю казки. І досі пам’ятаю свою першу казку — «Білосніжку і семеро гномів» — із гарної ілюстрованої книжки, яку в два роки читала мені вголос мама. Я полюбив цю історію та ілюстрації до неї. Спочатку її читала мама, а згодом я вже і сам навчився читати. Я почав замислюватися над дивними фрагментами історії лише з віком, і тоді я написав оповідання «Сніг, скло, яблука» (видане у збірці «Дим і дзеркала»).
А ще я любив казку про Сплячу красуню — в усіх її обробках. Молодим журналістом я прочитав з дюжину товстих бестселерів і усвідомив, що можу переказати історію Сплячої красуні у форматі насиченого блокбастеру в стилі «секс і шопінг»,[14] у якому будуть задіяні транснаціональна корпорація зла, молодий благородний вчений і юна дівчина, яка впала в кому за таємничих обставин. Але я вирішив не писати цю історію: вона здавалася надто штучною і могла навіть зашкодити моїй омріяній кар’єрі письменника.
Коли Мелісса та Тім попросили мене написати оповідання, я почав роздумувати над тим, що вийде, якщо об’єднати дві мої улюблені казки і дати жінкам у центрі цих історій трохи більше контролю, перетворивши їх із пасивних на активних персонажів.
Мені здається, я люблю це оповідання значно більше, ніж потрібно. (Нині його можна придбати окремо у форматі ілюстрованої книжки з малюнками надзвичайного Кріса Ріддела.)
Відьмина ворожбаУ дитинстві, коли я читав збірки віршів, мені було до болю цікаво знати, що за людина розповідає історію. Мені й досі цікаво, навіть якщо це мої власні вірші. У цьому вірші мова йде про відьму і спостерігача. Я також написав цей вірш як подарунок-вибачення для Джонатана Стрейхена, коли усвідомив, що «Океан наприкінці вулиці» почав переростати в роман.
На кладовищі св. ОранаЦе правдива історія. Настільки, наскільки може бути правдивою історія про ірландського святого, який жив у шостому столітті. І кладовище досі там, на острові Йона. Ви навіть можете його відвідати.
Я не збирався писати цю історію у віршовій формі, але слова самі почали римуватися, і після цього я вже не міг нічого змінити.
Колись людей ховали заживо у стінах або фундаменті, щоб будівлі трималися купи. Навіть якщо ці люди були святими.
Чорний песМи вперше знайомимося з Бальдром Тінню Муном у романі «Американські боги», де він встряє у війну між богами Америки. В оповіданні «Монарх із Глену» зі збірки «Крихкі речі» Тінь постає перед нами в образі викидайла на вечірці у північній Шотландії.
Він повертається до Америки, але в цьому оповіданні він дістався лише до Пік-Дістрікт у графстві Дербішир. (З усіх оповідань у цій книжці це написане останнім, тож воно, як часто пишуть на суперобкладинках, з’являється у цій збірці вперше.)
Я хочу подякувати своїм друзям Коліну Грінленду та Сюзанні Кларк за те, що зводили мене до паба «Three Stags Heads»[15] у Вордлоу, який разом з котом, лерчерами[16] та всіма іншими надихнув мене на вступ до цього оповідання, та Коліну, який розказав мені, що Чорний Шак гуляв провулком Трот-Лейн, коли я запитав його про чорних собак.
Залишилася ще одна історія, в якій я розкажу, що сталося з Тінню, коли він дістався до Лондона. І якщо він переживе її, настане час відправити його назад до Америки. Врешті-решт, стільки всього змінилося відтоді, як він поїхав!
VI. Останнє попередження
На цих сторінках ви зустрінете чудовиськ, але, як зауважив Огден Неш у моїй першій збірці оповідань «Дим і дзеркала», де є чудовисько, там є і чудо.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Обережно, тригери» автора Ніл Ґейман на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вступ“ на сторінці 7. Приємного читання.