Розділ «Оранжевий»

59. Більше шести, але менше двадцяти. Складно розібрати, чи це те саме розумне блакитне світло, з яким ти розмовляв всього п’ять хвилин тому.

60. Три речі. По-перше, пообіцяли, що не завдадуть Неріс шкоди чи болю. По-друге, сказали: якщо їм вдасться зробити її такою, як раніше, вони повідомлять і повернуть Неріс додому. І по-третє, вони дали рецепт флуоресцентної бульбашкової суміші. (Можу тільки припустити, що вони читали мамині думки, бо вона й словом не обмовилась. Хоча можливо, їм про це розказала Її Іманентність. Вона точно мала доступ до деяких спогадів «Корабля».) А ще вони дали Прайдері якусь штуку, схожу на скляний скейтборд.

61. Щось подібне до звуку рідини. А потім все стало прозорим.

Ми з мамою почали плакати. А Прайдері вигукнув: «Крутота!», і я почала хихотіти крізь плач, а потім ми знову повернулися в будинок.

62. Ми вийшли у садок за будинком і глянули на небо. Там, дуже високо, щось миготіло блакитним і оранжевим. Ми дивилися, як воно все меншало та меншало, аж доки зовсім не зникло з поля зору.

63. Бо я не хотіла.

64. Я погодувала тих звірят, що залишилися. Роланд весь знервувався. Коти, здається, просто раділи, що їх хтось знову годує. А от як втекла шиншила — не знаю.

65. Іноді. Треба розуміти, що вона була найбільш надокучливою людиною на планеті навіть до того, як перетворилася на Її Іманентність. Але, гадаю, так. Якщо бути чесною.

66. Сиджу на вулиці вночі, дивлюся на небо і думаю, чим вона там зараз займається.

67. Він хоче, щоб повернули скляний скейтборд. На його думку, скейтборд належить йому і уряд не має на нього жодного права. (Ви ж уряд, так?) Зате мама, здається, рада поділитися з урядом патентом на рецепт «Кольорових бульбашок». Той чоловік сказав, що рецепт може стати основою для нового розділу молекулярного чогось там чи щось таке. А мені ніхто нічого не давав, то ж я й не переймаюсь.

68. Лише одного разу, коли стояла в садку і дивилася на нічне небо. Хоча я думаю, то була просто оранжувата зірка. А може, й Марс — я знаю, що його називають «червоною планетою». Іноді я думаю, що, можливо, вона стала такою, як раніше, і зараз танцює там, куди її занесло, і усі інопланетяни обожнюють її танці на пілоні, бо нічого кращого вони й не бачили; а ще вважають це новою формою мистецтва, і їм байдуже, що вона трохи «квадратна».

69. Не знаю. Напевно, сидить в садку і балакає з котами. Або пускає бульбашки дурнуватих кольорів.

70. До скону.

Я підтверджую правдивість даних свідчень.

Джемайма Глорфіндел Петула Рамзі