Ярвен помовчала, розмірковуючи, образитись на хлопця чи ні. Нарешті озвалася:
— А чому ні? Ви могли б віддати мені мого мобільника, або знайдемо десь телефон-автомат. Я зателефоную матері й про все їй розповім, і тоді вона…
Малена нарешті переплакала й тепер мовчки дивилася на Ярвен.
— Вона зателефонує матері! — перекривив ту Йоас.
— А чом би й ні? — мовила Ярвен. Вона відчувала, що помалу в ній прокидається лють на цього хлопця. Розумнішого плану однаково ж не було. — Поки ви не забрали в мене мобільника, я весь час надсилала їй есемески.
— Що-що ти робила? — перепитала Малена.
Ярвен була рада, що принцеса вочевидь нарешті заспокоїлась.
— Адже їй хотілося знати, як у мене тут справи! — пояснила Ярвен. — Я й так була дуже здивована тим, що вона дозволила мені піти на кастинг. А тепер мама могла б, наприклад, розказати про все у нас в поліції.
— Ти надсилала їй есемески, — промовив Йоас. — І вона тобі відповідала.
Ярвен енергійно кивнула головою й підтвердила:
— Ну, звісно! А що ж ти думав? Мати в мене страх як легко впадає в паніку! Мені все одно вже здавалося…
— Із закордоном у нас зв’язку немає, — перервав її Йоас. Він порився обома руками в простирадлі й видобув ще дві бляшанки. — Сочевиця? Мексиканський бобовий суп?
— Як?! — перепитала Ярвен. — Із закордоном немає зв’язку?
— Сочевиця й горох — поєднання, певна річ, не з найкращих. Мексиканський бобовий суп — теж, мабуть, не те.
— Як це немає зв’язку?! — вигукнула Ярвен.
— У нас із закордоном зв’язку немає, — спокійно промовив Йоас. — Ну, тоді сочевиця. У Скоґландії власна мережа, зателефонувати за кордон ти не маєш змоги. І з-за кордону ніхто не має змоги. Малі, ану подай мені отого камінця.
Ярвен уп’ялася очима в Йоасові руки, що намагалися без відкривачки впоратись із другою бляшанкою.
— Але ж мама щоразу мені відповідала! — вигукнула Ярвен. — Відписувала на всі мої повідомлення!
«Ярвен, люба моя, — пригадала вона. — Я тебе люблю». А втім, мама так ніколи не казала. Це на неї не схоже. Та ніколи вона так і не писала…
— Тобі хтось відповідав, — сказав Йоас. — Тільки не твоя мати, це вже напевно.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Скоґландія » автора Кірстен Бойє на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кірстен Бойє Скоґландія“ на сторінці 92. Приємного читання.