— Чого смієшся? — спитав Йоас, передаючи Ярвен бляшанку.
Ярвен надпила великий ковток.
— Моя мати… — промовила вона й потяглася по сосиску.
Йоас кивнув головою, дозволивши так їй узяти.
— Вона просто вмерла б! — доказала Ярвен. — Річ у тім, що вона веде курси… доброї поведінки!
Малена гучно схлипнула.
— Я думала, ви посмієтесь, — злякано промовила Ярвен. — Мені це здалося смішним.
Малена кивнула головою й спробувала всміхнутися.
— Ні, більше не хочу, дякую, — сказала вона, коли Йоас простяг бляшанку знову їй. — То ви гадаєте… — Вона завагалась, і Ярвен помітила, що принцеса все ще намагається стримувати сльози. — Що Норлін мого батька… Що батько не просто…
— Лірон так вважає, — сказав Йоас. — Адже він ще ввечері був у нього. І тоді твій батько почувався, як завжди, добре. Це взагалі дуже дивно, що король саме тоді, коли їм було так потрібно, взяв і ні сіло ні впало помер.
Малена схлипнула, а Ярвен заходилася шукати в кишенях штанів носову хустинку. Мама завжди стежила за тим, щоб донька носила з собою паперові хустинки. Але цього разу кишені в Ярвен були порожні.
— Лірон не хотів, щоб я тобі про це розповідав, — промимрив Йоас, кинувши їсти. — Казав, що це завдасть тобі ще більшого горя. Норлін пов’язував з тобою свої плани, і Лірон не вірив у те, що з його боку тобі загрожує серйозна небезпека. Тим-то нам і не треба тебе застерігати, казав він.
Малена втерла долонею обличчя й прошепотіла:
— Я й сама не знаю, чому реву. Адже сльозами його однаково вже не повернеш!
— От мерзотник, цей Норлін! — мовила Ярвен. — Він був якийсь такий… такий сентиментальний! Від нього можна чекати чого завгодно!
Йоас, не слухаючи її, провадив:
— Але тепер, здається мені, ти маєш знати про це, Малено. Бо тепер, коли вони збагнули, що тобою вже запевне не скористаються, вони не побояться, мабуть, і того, щоб тебе… всіх трьох нас…
Ярвен дивилася на нього широко розплющеними очима.
— Так, — нарешті промовила вона. — Я це теж припускаю. — Вона припинила жувати. — Тому нам доведеться якось… Нам доведеться зі Скоґландії вшиватись! У мене вдома ми розповімо всю цю історію на телебаченні, й тоді…
— От мудра голова! — засміявся Йоас.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Скоґландія » автора Кірстен Бойє на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кірстен Бойє Скоґландія“ на сторінці 91. Приємного читання.