Розділ «Кірстен Бойє Скоґландія»

Ярвен покрутила головою й відповіла:

— Вона ще на роботі.

— Тоді їдьмо до неї на роботу! — сказав Гільґард.

Він говорив дуже впевнено, і на якусь мить Ярвен майже повірила в те, що з цього щось вийде.

— Вона розгнівається, — пробурмотіла Ярвен. — Вона не любить, коли їй заважають.

Кіношники перезирнулися.

— Розумієш, — озвався Рупертус, — це лише…

— Нам треба побалакати з нею ще сьогодні, — сказав Гільґард. — Тому що… остаточне рішення має бути ухвалене вже наприкінці цього тижня, а ухвалюємо його не ми.

Ярвен нічого не розуміла.

— Режисер, певна річ, теж захоче сказати своє слово, — озвалася Тяркс. Схоже, вона все ще сподівалася, що режисер зупинить свій вибір на якійсь іншій дівчині. — А також продюсер. Остаточне рішення ми, звісно, не можемо ухвалити тут, у якомусь… провінційному заїзді! Для цього нам доведеться летіти на кіностудію.

— Летіти? — прошепотіла Ярвен.

Зала в неї перед очима пішла обертом. Тремтячими пальцями Ярвен розстебнула ранця, дістала останнього свого бутерброда й відкусила. Хліб уже зачерствів, і краї обох скибок позадиралися. Та помалу Ярвен заспокоїлась.

— О, та в тебе, бачу, вовчий апетит! — вигукнув, засміявшись, Гільґард. — Звичайно, треба летіти. А то чому ж ми цей кастинг влаштували саме в п’ятницю, як ти гадаєш? Щоб одразу після нього полетіти з нашою кандидаткою на кіностудію і до кінця вихідних остаточно все з’ясувати.

— Он як! — промурмотіла Ярвен.

Для неї це означало остаточний кінець.

— А твою матір ми можемо, звичайно, взяти з собою! — сказала Тяркс. Голос її лунав суворо, навіть коли вона казала щось приємне. — Ти ж бо не повинна летіти з нами сама!

Ярвен дожувала останній шматочок і скрушно промовила:

— У вихідні на курсах у неї завше стільки роботи! Адже в будні майже всі клієнти працюють. А відмовити їм вона теж не може.

Кіношники перезирнулись.

— Якби ми знали, що це буде так складно… — проказала Тяркс.