Розділ «Кірстен Бойє Скоґландія»

Ярвен кивнула головою.

— Річ у тім, що в нас є для тебе гарна новина! — додав він і підморгнув.

Ярвен наморщилася. Може, їй бодай цього разу нарешті скажуть що-небудь продекламувати.

— Ти пройшла! — сказав Гільґард. — Ти перемогла! Щиро вітаємо!

— Пройшла? — збентежено перепитала Ярвен.

— Так, ти пройшла… в останній тур! — додав Рупертус. Він уже відклав камеру й вимкнув прожектора.

— І шанси в тебе, Ярвен, чудові, — усміхнувся Гільґард. — Для всіх нас трьох ти — кандидатка номер один. Звичайно, остаточне рішення ухвалюємо не ми.

— Я? — злякано прошепотіла Ярвен. — Я дістану роль? Я краща за… Тіну? І за Бріту?

Вона мала б радіти. Натомість відчула, як у ній наростає паніка.

Обидва молодики спершу перезирнулися, потім перевели погляди на пані Тяркс і помовчали. Нарешті Гільґард озвався:

— Чому тобі не віриться? Адже ми ще перед цим казали тобі…

— Але ж мати не дасть на це дозволу, годі й сумніватися! — промовила Ярвен. — Вона не хотіла навіть, щоб я йшла на цей кастинг!

— О, нам це не вперше! — зневажливо махнув рукою Гільґард. — Таке трапляється часто, повір мені! Та коли згодом матері довідуються, що їхнє дитя пройшло конкурс… що його відібрали на роль — одне з-поміж кількох десятків чи сотень претендентів…

— Адже кастинг для цього фільму ми проводимо не лише тут! — укинув Рупертус.

Тяркс осудливо зиркнула на нього.

— …тоді матері зазвичай так пишаються, що вже не мають нічого проти, — доказав Гільґард.

Ярвен хитнула головою й прошепотіла:

— Але не моя мати.

Нараз на неї накотилася хвиля відчаю. Адже ішлося зовсім не про фільм, ішлося не про те, щоб стати кінозіркою. Вона ще навіть не була певна, чи цього взагалі дуже хотіла. Йшлося про те, що мама ніколи їй нічого не дозволяла, що мама завжди їй усе псувала, навіть тоді, коли її вибирали одну з-поміж кількох сотень дівчат. А також про те, що так триватиме завжди, все життя.

— А знаєш що? — звернувся до неї Гільґард. — Ось візьмемо поїдемо зараз до тебе додому й побалакаємо з нею. От буде сміху!