Розділ «Кірстен Бойє Скоґландія»

Гільґард кивнув головою.

— Розумієш, у кіношній справі дотримання таємниці — одна з найважливіших засад, — вів далі він. — Але одну таємницю я, мабуть, уже можу виказати. Йдеться про принцесу. Атож, і не дивися так на мене! Це такий собі… фільм-казка. Але для підлітків. Не якась там дитяча мура. І дія відбувається у наші дні.

— Про принцесу? — збентежено промовила Ярвен. Вона навіть не думала, що хтось може уявити собі принцесу такою, яка була вона, Ярвен!

— Усе це так складно пояснити… — провадив Гільґард. — Але ж, розумієш, тут поспішати не можна. Коли ми побачили тебе, то відразу подумали, що ти просто ніби створена для такої ролі. Тож поміркуй гарненько. За дверима чекають ще кілька претенденток.

— Так, — прошепотіла Ярвен.

— Тобто «так» — ти зрозуміла, чи «так» — тепер ти все ж таки згодна? — спитав Гільґард, і голос його раптом залунав трохи різкіше.

Ярвен стало соромно за те, що вона забрала в нього стільки часу.

— Так, тоді я, мабуть… — прошепотіла вона, — я, мабуть, усе ж таки… спробую.

— Гаразд, — мовив Гільґард.

Він обернувся до Рупертуса, що саме спрямував на Ярвен прожектора й розглядав її на моніторі кінокамери. Нарешті Рупертус кивнув головою.

— У такому разі можеш повернутися до решти дівчат і зачекати. Про другий тур кастингу ми тобі повідомимо, — додав Гільґард.

Ярвен обернулася й рушила до дверей. Коліна в неї підтиналися.

— І не забувай про те, що пообіцяла! — гукнув навздогін їй Гільґард. — Нікому ні слова!

Ярвен кивнула головою. Позаду на сходах вона почула голос пані Тяркс.

— Тіно! — гукнула та ще згори. — Наступною запрошуємо тебе!

Ярвен мимохідь коротко потисла подрузі руку. Хоча жодних реальних шансів Тіні, власне, вже не лишалося.

Вона на шаленій швидкості мчала крайньою лівою смугою автобану, раз у раз мигаючи дальнім світлом. На спідометр навіть не поглядала. Швидку їзду мати Ярвен ненавиділа.

«Але чому Любек? — міркувала вона. — Де саме трапився той нещасливий випадок? Треба було розпитати про це в поліцейського. Як і про те, що саме сталося. Чи підкинуло Ярвен у повітря? А може (їй не хотілося про це навіть думати), дитина потрапила просто під колеса? Чи залишаться в неї наслідки цієї аварії на все життя? Які саме? Що скоїлося з моєю донечкою?»

Проганяючи дорогою з-поперед себе всі машини, вона відчувала, як серце б’ється чимдалі спокійніше і як з наближенням до лікарні воднораз усе ж таки зростає її страх. Перше ніж сісти в авто, вона пошукала на карті виїзд із міста. Перед очима все розпливалося. Але знайти вулицю було неважко. Тепер туди вже, мабуть, не далеко. Скоро вона буде на місці.

Ярвен…