— Може, Ліронових? — озвався один із двох незнайомих.
Нагіра подумала, що колись знала на ім’я всіх своїх людей. Але тепер їх уже давно так багато…
— Дурниці! — кинула вона. — Лірон завжди був проти насилля. Я сподівалася, що після смерті короля, як тільки Норлін непомітно, тишком-нишком прибере всю владу до своїх рук, Лірон приєднається до нас. Але ж ні…
Тим часом Меонок відчинив холодильника й заходився шукати чогось поїсти. Нарешті він невдоволено причинив дверцята й промовив:
— Тоді знаєте, що я вам скажу? — І зухвало поглянув спершу на трьох своїх товаришів, потім на Нагіру. — Більшого негідника просто світ не бачив!
Нагіра замислено кивнула головою й відповіла:
— Здається мені, ти маєш рацію, Меоноку. Надто вже це йому на руку. Дуже до речі, якраз вчасно. Як і смерть короля два місяці тому.
Юнаки мовчки позводили на неї погляди.
— Норлін збирається напасти на північ, — вела далі Нагіра. — Гадаю, щодо цього тепер у нас не має бути сумнівів. Але ми можемо зробити одну річ…
— Ми всі готові! — вигукнув один із тих двох, імен яких вона не знала. Над верхньою губою в нього ще навіть не висіявся пушок. — Ми з радістю помремо за свою країну! За свою честь!
Нагіра махнула рукою й сказала:
— Цього від вас ніхто не вимагає! Але ви маєте негайно вирушити на пошуки і знайти їх, поки цього не зробив він. Бо в тому, що він розшукує і їх, годі й сумніватися.
— Хто? — не зрозумів Лорок. — Кого?
— Кілька годин тому я бачила Малену, — сказала Нагіра. — І Ярвен. Вони від нього втекли.
Меонок аж присвиснув крізь зуби.
«Я не скажу їм, що дівчата були тут, — вирішила Нагіра. — Тут, у цій хатині. А я їх не впізнала».
— Якщо знайдемо їх, матимемо в руках козиря, — сказала вона. — Зателефонуйте всім, усім підряд за списком. Але передовсім шукайте тут, в околицях. Адже відійти дуже далеко вони ще не встигли.
* * *— Прокляття, так діло не піде! — вигукнув Йоас.
Сонце вже сховалося за деревами, але було все ще світло, майже як удень.
— Знати, що він живий, що він може все врятувати… Але ми не знаємо, де він, і тому все це марна праця!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Скоґландія » автора Кірстен Бойє на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кірстен Бойє Скоґландія“ на сторінці 105. Приємного читання.