Розділ «Протистояння Книга III»

За півгодини поспіла і вечеря. Стю їв обережно, здебільшого овочі, добре запивав концентрат, щоб вийшло ріденьке. Душа цю страву успішно прийняла, і Стю відчув себе краще, принаймні на тлі загального стану. Невдовзі після вечері вони з Томом заснули, а Коджак умостився посередині.

——

— Томе, слухай.

Том схилився над великим, пухким спальним мішком Стю. Це було наступного ранку. Стю зміг хіба що легенько поснідати: горло боліло й сильно розпухло, усі суглоби ломило. Кашель посилився, й анацином збити температуру не дуже вдавалося.

— Мені треба опинитися в приміщенні й дістати ліків — інакше я помру. І це треба робити сьогодні. Зараз найближче місто від нас — Ґрін-Рівер, і воно в шістдесяти милях[208] звідси на схід. Треба їхати машиною.

— Том Каллен не вміє водити машину, Стю. Боже мій, ні!

— Атож, я знаю. То мені буде нелегко, бо я не тільки хворий, як собака, так, блін, іще й ногу не ту, як на те, поламав.

— Ти про що?

— Ну… та зараз це не важливо. Так просто не поясниш. Ми цим перейматися не будемо, бо то ще не перша проблема. Перша проблема — це завести машину. Більшість із них тут уже три місяці стоять, а то й більше. Акумулятори в них уже посідали так, що далі нікуди. То нам буде потрібно трохи удачі. Треба знайти машину зі стандартною передачею, яка б стояла на якому-небудь горбі. Таке може бути. Місцевість тут горбиста.

Він не додав, що машина мала б бути доволі добре налагоджена, щоб у баку був бензин і… ключ запалювання. Оці всякі жевжики в кіно — вони, може, й без ключа вміють, а Стю цього не вмів.

Він поглянув на небо: хмарилося.

— Більша частина роботи тут на тобі, Томе. Будеш моїми ногами.

— Добре, Стю. Коли в нас буде машина, ми ж поїдемо в Боулдер? Том хоче додому в Боулдер, а ти?

— Найдужче у світі, Томе, — він глянув у бік Скелястих гір, які тепер були невиразною тінню на обрії. Чи почався високо в горах сніг? Майже напевне. А якщо ще ні — то скоро. У цій високій і порожній частині світу зима настає рано.

— Якогось часу це, мабуть, потребуватиме, — сказав він.

— З чого почнемо?

— Зробимо підволоку.

— Під що?

Стю дав Томові складаний ножик.

— Тобі треба зробити дірки в нижній частині спального мішка. По одній з кожного боку.