Розділ «Чужинець на чужій землі»

— Чи є в банку гроші, що можуть оплатити рахунки, які тебе непокоять?

— А що непокоїть тебе, бос?

Джубал задумався. Чи варто їй говорити? Жодних сумнівів, що батьківство Ебігейл встановлено, у його голові, в її імені; Анна вагалася між «Ебігейл» та «Зенобією» і вирішила дати малечі обидва імені. Вона ніколи не згадувала про значення цих імен — і, очевидно, не знала, що ці значення йому відомі.

Анна м'яко продовжила:

— Ти не обдуриш нікого, окрім себе, Джубале. Дорказ, Ларрі та я знаємо, що Майк може про себе подбати... І тобі теж слід про це знати. Проте тому, що ти так через це нервував...

— Нервував? Я?

— Ларрі потайки встановив у своїй кімнаті стерео, і хтось із нас трьох завжди дивився новини. Кожен випуск. Не тому, що ми непокоїлися, — бо це не так, принаймні для всіх, окрім тебе. Але, коли Майк з'являється в новинах, — а, звичайно ж, таке трапляється, бо він і досі Людина з Марса — ми дізнаємося про це ще до того, як ті безглузді вирізки потраплять до тебе. Хотіла б я, щоб ти більше їх не читав.

— Як ти можеш знати все про кожну вирізку? Я подолав чимало проблем, щоб побачити те, чого ти не знала. Я думав.

— Бос, — втомлено сказала вона, — комусь потрібно розбирати сміття. Думаєш, Ларрі не вміє читати?

— Ага. Відколи пішов Дюк, той занудний потаємний сховок працює неправильно. Чорт, нічого не працює!

— Все, що тобі потрібно зробити,— це написати Майку, що ти хочеш, щоб Дюк повернувся. І він одразу ж тут з'явиться.

— Ти ж знаєш, що я цього не можу зробити.

Те, що Анна говорила чисту правду, загнало його в глухий кут... А вслід за цією думкою прийшла несподівана й гірка підозра.

— Анно! Ти й досі тут тому, що Майк сказав тобі залишитися?

Вона негайно ж відповіла:

— Я тут, тому що хочу тут бути.

— Гм... Я не впевнений, що це чесна відповідь.

— Джубале, інколи я хотіла б, щоб ти був достатньо юним для того, щоб я могла відлупцювати тебе різкою. Можна я спочатку закінчу думку?

— Надаю тобі слово.

Чи був би будь-хто з них тут? Чи вийшла б Мар'ям заміж за Стінкі й поїхала б у Бейрут, якби Майк цього не схвалив? Ім'я «Фатіма Мішель» може бути підтвердженням віри, яку вона прийняла, — та бажанням її чоловіка вшанувати свого найближчого друга? Чи, може, це код — такий відкритий, як і подвійне ім'я Еббі, — одне з яких стверджує, що Майк був кимось більшим від хрещеного для доньки доктора та місіс Махмуд? Якщо так, — то чи знає Стінкі, що носить роги? Чи він носить їх зі смиренною гордістю, мов святий Йосип? Гм... Але потрібно дійти якогось висновку, — наприклад, про те, що Стінкі знав про кожну хвилину життя своєї гурії: адже водне братерство не припускає дипломатичних пробілів у будь-якому важливому питанні. Якщо це й, звісно, справді було важливо, — в чому Джубал сильно сумнівався і як лікар, і агностик. Проте для них це було б...