Розділ «Частина третя Роздача»

— Тож?

— Тож дайте їм ще трохи часу зробити вибір. Скиньте оберти. Насолодіться своїми останніми днями на посаді. Я не маю нічого проти Майкла, та вам слід переконатися, що ви передаєте посаду наступнику, обраному партією, а не ЗМІ.

— І тим паче не тим старим козлом Теді.

— Ви можете казати це, як прем’єр-міністр, але як головний організатор, я не можу прокоментувати.

Колінґридж пирхнув.

— Я не хочу розтягувати період невизначеності на довше, ніж треба, та гадаю, додатковий тиждень абощо не завдасть великої шкоди.

— Згідно з правилами, вибір дати цілком у ваших руках, Генрі.

Колінґридж зиркнув на свій годинник.

— Послухайте, Гамфрі вже чекає. Краще не затримувати його. Він дасть свою пораду, і я вислухаю його надзвичайно уважно, хоча, як на мене, він компетентний радше у сфері морських курортів, аніж у виборчих перегонах. Я пересплю з цією думкою, а зранку дам вам знати, що я вирішив. Ви дізнаєтеся першим, Френсисе.

Колінґридж провів головного організатора до дверей.

— Я такий вам вдячний! Не можу передати, наскільки відрадно мати поруч когось такого, як ви, хто не гострить сокиру.

Вони повернулися до її квартири, зачинили двері з ноги, регочучи зривали одяг, спотикалися, навіть не дійшли до спальні. А зараз Меті та Краєвскі лежали, переплівшись клубочком. Він, скрутившись у неї на дивані, думав, що ніколи ще не був щасливіший; вона ж подумки витала вже деінде.

— Колінґридж? — пробурмотів він, прибираючи руку з її бездоганної груді.

Здавалося, вона не помітила в його голосі розчарування.

— Я думала, Джонні. Про Чарльза Колінґриджа.

— Я лежу пітніючи у тебе між стегнами, а ти думаєш про іншого чоловіка,— запротестував він жартома.

— Я знаю, він алкоголік і все таке,— провадила вона, не зважаючи,— а вони часто не відповідають за свої дії.

— Коли я з тобою, я не впевнений, що й сам відповідаю.

— Але це все аж надто просто.

— А хіба життя має бути складним? — заблагав він, притискаючись до її талії.