Розділ «Частина перша Перетасовка»

— Так, можна сказати й так. Звісно ж, немає нічого дивного в тому, що прем’єр-міністр скидає одяг. Але ж роздягатися на публіці...

Меті дарма чекала, щоб Уркгарт закінчив. Він не засудить свого прем’єр-міністра, тільки не відкрито, на сходах. Але якщо не було ніякого осуду, то й жодної спроби виправдання також.

— Але ж це вже другий великий витік за останні тижні. Звідки вони?

Він поглянув на неї у своїй яструбиній манері, яку вона знаходила такою непереборною і лише трішки моторошною.

— Як головний організатор, я відповідаю суто за дисципліну серед рядових членів уряду. Не варто очікувати, щоб я розігрував директора школи ще й для своїх колег по Кабінету.

Її губи затремтіли, вона важко вдихнула.

— Це йде з Кабінету?

— Хіба я таке сказав? — звів він брову.

— Але ж хто? І чому?

Він наблизився.

— О, то ви дивитеся прямісінько крізь мене, так ви робите, міс Сторін.

Зараз він уже сміявся з неї, стоячи настільки близько, що вона відчувала тепло його тіла.

— У відповідь на ваше питання: я не знаю,— провадив він,— але, безсумнівно, прем’єр-міністр доручить мені дізнатися.

— Офіційно чи неофіційно?

— Гадаю, я вже й так сказав достатньо,— мовив він і рушив далі сходами.

Та Меті не хотіла, щоб її отак відштовхували.

— Чудово. Дякую вам. Звісно ж, на умовах лобі.

— Але ж я нічого вам не сказав.

— Прем’єр-міністр запускає розслідування щодо того, хто з його колег по Кабінету зливає секретну інформацію.

Він ще раз спинився, розвернувся.