Розділ «Частина третя Дорослі»

Воно

— Бо знали, що вони все одно приїдуть, так? — спитав я. — Жодного сумніву не було.

Він просяяв усім обличчям, наче вчитель, якому учень щойно на відмінно прочитав вірша.

— Точно! — сказав він. — Ми знали. Ніхто не говорив про це, ніхто не казав: «Що ж, давайте почекаємо до двадцяти хвилин, і якщо вони не з’являться, мені треба вертатися до роботи». Ми просто сиділи нишком, і в двадцять п’ять хвилин на третю на вершечку Горбатого Пагорба показалися два автомобілі, червоний і темно-синій. Вони спустилися з гори та виїхали на перехрестя. Перший — «ласаль»[620], другий — «шевроле». У «шевроле» сиділи брати Конкліни, Патрік Коді та Марі Гозер. Обидва Бредлі, Меллой і Кітті Донаг’ю їхали в «ласалі».

Вони рушили з перехрестя, і все було гаразд, аж раптом Ал Бредлі так вдарив по гальмах того «ласаля», що Коді замалим у нього не врізався. На вулиці було надто тихо, і Бредлі це відчув. Він був хижим звіром, а звір завжди тримає носа по вітру, коли за ним, наче за ласицею в кукурудзі, ганяються вже цілих чотири роки.

Він відкрив двері «ласаля», став на підніжку, роздивився, а потім махнув Коді рукою, щоб той здавав назад. Коді спитав: «У чому річ, командире?» Я чув його так само ясно, як тебе зараз, і то була єдина фраза, яку я почув від них у той день. Також, пам’ятаю, блимнув сонячний зайчик від дзеркальця — Гозер пудрила свого носика.

Саме тоді Лал Макен та його помічник, Біфф Марлоу, вибігли зі своєї крамниці. Лал загорлав: «Руки вгору, Бредлі, ми тебе оточили», і, перш ніж Бредлі встиг повернути голову, Лал почав стріляти. Спочатку кулі пролітали мимо, але потім він поцілив Бредлі в плече. З дірки одразу побігла темно-червона юшка. Бредлі вхопився за одвірок «ласаля» й ковзнув назад в автомобіль. Він спробував завести двигун, і тоді люди почали палити з усіх стволів.

Усе скінчилося хвилини за чотири, може за п’ять, але у вирі подій час тягнувся набагато довше. Піті, Ал і Джиммі Гордон так і сиділи на сходинках перед судом і поливали кулями задній бампер «шевроле». Я бачив, як Боб Таннер став на одне коліно й стріляв, як навіжений, раз у раз смикаючи затвор на ґвинтівці. Єгермейер і Тераменіус обстрілювали правий бік «ласаля» з-під навісу кінотеатру, а Грег Коул стояв у канаві, тримав обома руками автоматичний пістолет.45 калібру й натискав на спусковий гачок так часто, як тільки міг.

Одночасно стріляли чоловік п’ятдесят чи шістдесят. Коли все скінчилося, Лал Макен видобув тридцять шість куль із цегляної стіни своєї крамниці. І то вже сталося через три дні, коли там побували всі охочі до сувенірів містяни та наколупали собі куль розкладними ножами. У самому розпалі стрілянини стояв такий тріск, наче при битві на Марні[621]. У крамниці Макена вогнем повибивало шибки.

Бредлі вдалося розвернути «ласаль» на півоберта, і хоча рушив він доволі швидко, на спущених шинах далеко не, від’їдеш. Обидві фари та вітрове скло були розбиті. Повзучий Ісус Меллой і Джордж Бредлі прилаштувалися біля заднього віконця й відстрілювалися з пістолетів. Я бачив, як куля полоснула Меллоя по щоці, розірвавши її навпіл. Він зробив ще два постріли, а потім упав, звісивши руки з вікна.

Коді намагався розвернути свій «шевроле», але натомість Врізався в «ласаль». Тоді їм і прийшов кінець, синку. «Шевроле» вчепився з заднім бампером «ласаля», і банда Бредлі втратила будь-які шанси на втечу.

Джо Конклін вибрався з заднього сидіння, став просто серед перехрестя і, тримаючи по пістолю в кожній руці, почав стріляти направо і наліво. Він цілився у Джейка Піннета й Енді Кріса. Вони вдвох покотилися з лави та приземлилися на траву, а Енді Кріс усе кричав: «Мене вбили! Мене вбили!», хоча насправді куля пролетіла мимо. Жодного не зачепило.

Джо Конклін устиг випустити обидві обойми, перш ніж його вдарила хоч одна куля. Його плащ розвівався на вітру, а штани тріпотіли так, наче їх латала невидима ткаля. Солом’яний капелюх зірвався з його голови, виставивши напоказ рівний проділ волосся по центру. Він засунув одного пістоля під пахву й намагався перезарядити другий, коли хтось поцілив йому в ноги, і Джо повалився на землю. Кенні Бортон потім хвалився, що то був його постріл, але непевне вже не скажеш. То міг бути будь-хто.

Кел, брат Конкліна, вийшов із машини одразу, як пристрелили Джо, але також упав, мов підкошений, з діркою в голові.

Потім вийшла Марі Гозер. Може, вона хотіла здатися, хто її знає. У правій руці вона досі стискала дзеркальце, в яке дивилася кілька хвилин тому, щоб припудрити носика. Здається, вона щось кричала, але слів було не розібрати. Навколо свистіли кулі. Дзеркальце вибухнуло прямо в її руці. Вона позадкувала до автомобілю, і по дорозі їй прострелили стегно. Але вона все одно спромоглася залізти в машину.

Ал Бредлі рвав педаль газу в «ласалі», і зрештою йому вдалося завести двигун. «Шевроле» проповз за ним футів десять, поки бампер не відвалився.

Хлопці поливали його свинцем. Усі вікна було вибито. Один підкрилок валявся на землі. Мертвий Меллой звисав із вікна, але обидва Бредлі були й досі живі. Джордж стріляв із заднього сидіння. Поруч лежав труп його жінки з простреленим оком.

Ал Бредлі дістався великого перехрестя, а потім його автомобіль виїхав на бровку та зупинився. Ал вибрався з-за керма та побіг по Канал-стрит. Він був приречений.

Патрік Коді вивалився з «шевроле» з таким виглядом, наче збирався здаватися, але потім вихопив із прихованої кобури під пахвою ствол.38 калібру. Він пальнув рази три, нікого не поцілив, аж раптом просто в нього на грудях вибухнула сорочка. Він сповз по стінці «шевві» й присів на підніжку. Він устиг лише раз натиснути на гачок, і, наскільки мені відомо, то була єдина куля, що в когось влучила. Вона зрикошетила та чиркнула Грега Коула по тильній стороні долоні. В нього лишився шрам, яким він хизувався кожного разу, як напивався, поки хтось, може Ал Нелл, не поговорив із ним віч-на-віч та не порадив мовчати про те, що сталося з бандою Бредлі.

Потім вийшла Гозер, і цього разу вже ніхто не сумнівався, що Марі хоче здатися, бо вона підняла вгору руки. Скоріш за все, її не збиралися вбивати, проте вона опинилася прямо на лінії перехресного вогню.

Джордж Бредлі добіг до тої лави біля пам’ятника, коли хтось влучним пострілом розніс йому потилицю. Він упав замертво, напудивши у штани…

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Воно» автора Стівен Кінг на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина третя Дорослі“ на сторінці 100. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи