Розділ «Нездоланний»

Старший чоловік відповів:

– Перепрошую, проте це дуже приватні запитання, а я поняття не маю, хто ви такий.

– Певний час тому містер Мак-Кенн звернувся до приватних детективів із проханням допомогти вирішити одну проблему. Ми ті самі детективи. Ми тут для того, щоб йому допомогти.

– Тоді ви мусите самі знати, де він живе.

Ричер тихо сказав:

– Сер, ми можемо поговорити наодинці?

І він потрапив просто в яблучко, якщо говорити про цього старого. Його визнали кращим за інших. Наче він належав до тих чоловіків, яких виділяють із натовпу та ставлять у центрі кімнати. Він сказав іншим волонтерам:

– Ви нас залишите? Усе одно вже час працювати. Вам усім є чим зайнятися.

Тож усі, молодший чоловік і три жінки, вийшли геть. Ченґ зачинила за ними двері, після чого вони з Ричером сіли на щойно звільнені місця, утворивши трикутник зі старим чоловіком, який не зрушив з місця.

Ченґ сказала:

– Боюся, агент, який займався справою Мак-Кенна, зник. І перше, що нам слід зробити в цьому випадку, – це переконатися, що сам клієнт у безпеці. Це наша стандартна процедура. Але нам знадобиться допомога в його пошуку.

Старий чоловік запитав:

– У чому полягає ця справа?

– Ми не знаємо напевне. Можливо, у цьому ви нам також допоможете. Ми думаємо, що містер Мак-Кенн чимось дуже стурбований. Можливо, він щось про це згадував.

– Я знаю, що він був нещасною людиною.

– Ви знаєте, чому?

– Ми не були близькими. І не ділилися один з одним таємницями. У нас робочі стосунки. Звісно, ми говоримо про справи в бібліотеці, часто в усіх можливих деталях, і ми погоджуємося майже в усьому, проте що стосується розмов про особисте, я не пригадую, щоб їх було багато. У мене склалося враження, що в нього були якісь проблеми в сім’ї. Це все, що я можу вам сказати. Здається, його дружина давно померла, а їхній дорослий син – суцільна проблема. Чи певний виклик, як зараз прийнято казати.

– Ви знаєте, де він живе?

– Ні, він ніколи мені цього не розповідав.

Ричер запитав: