Різновиди темряви

Джонатан посміхнувся:

– Я тренувався.

– Так. Ми швидко зрозуміли, що Люсі, тобто міс Фортмейн, поставила вам, юним хуліганам, замало питань. Тож я ще раз поговорив із твоїм другом Халідом Пателем. Боже всемогутній, хлопець не відводить погляду від «Дрижака» по двадцять секунд! Натовпи дорослих падають на землю в конвульсіях – варто їм лише, скажемо так, помітити, що в поле зору потрапила ця штука, най вона щезне...

– Мій рекорд – десять із половиною. Майже одинадцять.

Літній учитель зачудовано хитав головою.

– Ще вранці я б тобі не повірив. Тепер переглядатимуть усю програму використання захисних біочіпів. Раніше нікому в голову не приходило тренувати молодих і гнучких розумом протистояти дії БЛІТів за допомогою такої своєрідної вакцинації. А якби й прийшло – ніхто б не наважився спробувати... Хай там як, ми з Люсі порадилися і вирішили зробити тобі подарунок. Перепрограмувати біочіп за допомогою радіохвиль – діло однієї хвилини, тож...

Він показав пальцем. Джонатан напружився і повернув голову. У вікні, де він звик бачити тільки штучну темряву, сяяло таке розкішне рожеве світло, яке очі не одразу змогли сприйняти. Абстрактна сліпучість небес помалу перетворилася на пейзаж міських дахів у промінні рожево-червоної вечірньої зорі, склавшись у якусь цілющу протилежність тому смертельному візерунку. Навіть димарі й супутникові тарілки видавалися прекрасними. Звісно, Джонатан бачив заходи сонця по телевізору, але вони були іншими. Справжнє і зняте камерою сонця болісно різнилися, як живий вогонь і нудний блиск електричного каміна. Як і багато чого в дорослому світі, телеекран брехав тому, що багато чого не розповідав.

– А другий подарунок – від твоїх друзів. Вони шкодували, що немає часу приготувати щось краще.

То була невелика, трохи зігнута плитка шоколаду (Гері завжди мав кілька в запасі), а також листівка з рядком нахиленого вліво почерку Джулі й підписами усіх членів Клубу. Звісно, іншого напису бути не могло: «Те, що не вбиває, робить нас сильнішими».

Переклад: Віталій Мюнхен aka forever_maggot

Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!