— Я так не думаю.
— Значить, ви, не думаючи так, помиляєтеся.
— І що ви, пані, хочете цим сказати?
— Емгир відіслав з двору графиню Бруенн. Наказав їй повернутися до чоловіка.
— Він порвав із Дерваллею Триффін Бруенн? Бути того не може! Дерваля була його фавориткою уже три роки…
— Повторюю, він відіслав її з двору.
— Це правда. Говорять, що Золотоволоса Дерваля страшенно скандалила. Четверо гвардійців силою садовили її у карету…
— Її чоловік зрадіє…
— Сумніваюся.
— Велике Сонце! Емгир порвав із Дервалею? Порвав із нею заради цієї знайди? Заради цієї дикунки з Півночі?
— Тихіше… Тихіше, дідько…
— Хто це підтримує? Яка партія це підтримує?
— Тихіше, я ж просила… Я хотіла сказати, що принцеса… Подейкують, вона бридка… Коли імператор її побачить…
— Ви хочете сказати, що він ще її не бачив?
— Не мав часу. Прибув з Дарн Руаху годину тому.
— Емгир ніколи не вподобував бридких. Айне Дермотт… Клара еп Гвидолин Ґор… А Дерваля Триффін Бруенн — це ж справжня красуня…
— Може, та знайда із часом розквітне…
— Коли її відмиють? Подейкують, княжни з Півночі миються нечасто…
— Слідкуйте за словами. Говорите ви, може, про дружину імператора…
— Це ще дитина. Їй не більше чотирнадцяти.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Відьмак. Час Погорди» автора Анджей Сапковський на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 5“ на сторінці 24. Приємного читання.