— Слухаюся, Ваша Величносте.
— Повідом віконтам Ейддону й Скеллену, що відразу після аудієнції посла вони мають прийти до бібліотеки. Секретно. Ти також там будеш. І приведеш того вашого відомого мага, того ворожбита… Як там його?
— Зартісій, Ваша Величносте. Він мешкає у башті за містом…
— Мене не цікавить, де він мешкає. Пошлеш по нього людей, мають доставити його до моїх кімнат. Тихо, без розголосу, таємно.
— Ваша Величносте… Чи це розумно, аби той астролог…
— Я віддав наказ, Келлаху.
— Слухаюся.
Не минуло й трьох годин, як усі викликані зустрілися в імператорській бібліотеці. Виклик той не здивував Ваттьє де Рідо, віконта Ейддона. Ваттьє був шефом військової розвідки. Емгир викликав Ваттьє досить часто — врешті-решт, тривала війна. Виклик не здивував також і Стефана Скеллена, на прізвисько Пугач, який виконував при імператорі функцію коронера, спеціаліста зі спеціальних завдань та дій. Пугача не дивувало ніщо й ніколи.
Зате третя викликана особа була незмірно здивована цим викликом. Тим більше що це до неї імператор звернувся передусім.
— Майстре Зартісію.
— Ваша Імператорська Величносте…
— Я мушу встановити місце перебування певної особи. Особи, яка загубилася або кимось приховується. Може — є ув’язненою. Чародії, яким я колись те доручав, зробити це не зуміли. Візьмешся?
— На якій відстані перебуває… може перебувати та особа?
— Якби я знав, не потребував би твоїх заклинань.
— Прошу вибачення, Ваша Імператорська Величносте… — заїкнувся астролог. — Справа в тому, що велика відстань утруднює астромантію, практично виключає… Гм-гм… А якщо та особа під магічною протекцією… Я можу спробувати, але…
— Коротше, майстре.
— Я потребую часу… Й компонентів для заклять… Якщо кон’юнкція зірок буде доброзичливою, то… Гм-гм… Ваша Імператорська Величносте, те, про що ви просите, це нелегка справа… Я потребую часу…
Ще мить, й Емгир накаже насадити його на палю, подумав Пугач. Якщо чарівник не припине белькотіти…
— Майстре Зартісію, — урвав імператор несподівано ґречно й лагідно. — Ти отримаєш усе, що тобі буде треба. А також час. У межах розумного.
— Зроблю, що в моїх силах, — заявив астролог. — Але я зумію встановити лише приблизну локалізацію… Чи то район, чи радіус…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Відьмак. Час Погорди» автора Анджей Сапковський на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 5“ на сторінці 27. Приємного читання.