Розділ «Ясміна Реза Божество різанини»

АННЕТ: Браво!

ВЕРОНІК: Пікардійський різновид «клафуті». Чесно кажучи, рецепт не мій — я дізналася про нього від матері.

АЛЕН: О, медяник, яка смакота… Принаймні ми дізналися про чудовий рецепт.

ВЕРОНІК: Шкода, що це коштувало моєму синочкові двох зубів.

АЛЕН: Саме це я й хотів сказати!

АННЕТ: Але висловився не дуже вдало…

АЛЕН: Та чому ж… (знову вібрує мобільний, Ален зиркає на екран) Мушу відповісти… Так, Морісе… Ні, в жодному разі! Оприлюднювати спростування не можна — одразу спалахне дискусія!.. Це оплачено?.. Угу… А що за наслідки? Яка ще атаксія?.. А припустиме дозування?.. І відколи про це відомо?.. І ви досі це не відкликали?!.. Звісно. Я все розумію… Гаразд. (Одразу набирає інший номер, водночас відправляючи шматки пирога собі до рота.)

АННЕТ: Алене, будь ласка, зверни увагу на нас!

АЛЕН: Так, люба, я зараз… (у мобільник:) Серже?.. Їм уже два роки відомо про ризик уживання препарату… Йдеться про якийсь звіт для закритого користування, але офіційно жодного негативного впливу не визнано… Ні, не вживайте жодних заходів, їх не передбачено в кошторисі, немає жодного слова в річному звіті… Хода п’яниці, порушення рівноваги — зрештою, весь час маєш вигляд, немов гультіпака якийсь… (регоче) Оборот — сто п’ятдесят мільйонів доларів… Усе заперечуйте… Ці недоумки хочуть оприлюднити спростування. У жодному разі! А якщо відкликатимуть, то треба буде скласти комюніке, щось на кшталт отруєння, еге ж, по двох тижнях після загальних зборів… Він мене ще набере… Гаразд. (Звертається до присутніх.) Чесно кажучи, я ще не обідав.

МІШЕЛЬ: О, то пригощайтесь, звичайно!

АЛЕН: Дякую. Про що ви говорили?

ВЕРОНІК: Про те, що краще було би познайомитися за інших обставин.

АЛЕН: Авжеж, це вже точно.

Тож пиріг — це за рецептом вашої матері?

МІШЕЛЬ: За рецептом моєї матері, але зробила його Веронік.

ВЕРОНІК: Але твоя мати не змішує яблук із грушами!

МІШЕЛЬ: Твоя правда, не змішує.

ВЕРОНІК: Бідолашна, її щойно прооперували.

АННЕТ: О Господи! Щось серйозне?

ВЕРОНІК: Коліно.