Розділ «Ясміна Реза Божество різанини»

АННЕТ: Іди геть! Залиш мене у спокої!

ВЕРОНІК: І все ж краще би вона пішла до туалету.

АЛЕН: Чуєш? Ходи до туалету. Якщо блювати — то в туалеті.

МІШЕЛЬ: Дай їм «Примперан».

АЛЕН: Це ж не від вашого «клафуті», еге ж?

ВЕРОНІК: Я зробила його вчора!

АННЕТ (до Алена): Не чіпай мене!

АЛЕН: Та заспокойся ти, цуцику!

МІШЕЛЬ: Слухайте, ну нащо нервувати так по-дурному!

АННЕТ: Мій чоловік уважає, що за будинок, школу, сад маю відповідати я!

АЛЕН: Зовсім ні!

АННЕТ: І знаєш, я тебе розумію. Усе це смертельно нудно. Авжеж, саме так — нудно!

ВЕРОНІК: Якщо це так нудно, тоді навіщо народжувати?

МІШЕЛЬ: Певно, Фердінанд відчуває вашу байдужість.

АННЕТ: Байдужість?!

МІШЕЛЬ: Ви ж самі кажете…

Аннет блює.

Величезний струмінь частково потрапляє на Алена.

Пошкоджені й мистецькі альбоми на столику.

МІШЕЛЬ: Тазик, швиденько! Тазик!