Дорога

— Де-небудь ще.

— Ти маєш на увазі — на інших планетах, не тільки на Землі?

— Так.

— Навряд чи. На інших планетах люди жити не можуть.

— Навіть якби зуміли туди дістатися?

— Не зможуть.

Хлопчик відвернувся.

— Що?

Хлопчик похитав головою. Сказав:

— Не знаю, для чого ми все це робимо.

Батько відкрив рот, але не відразу знайшлося що відповісти. Потім сказав:

— Є інші люди, сам переконаєшся. Люди є, і ми їх обов'язково відшукаємо. Ось побачиш.

Приготував вечерю, поки хлопчик грався у піску. У нього була лопатка, зроблена з кришки, і з її допомогою він побудував маленьке село. Покреслив вулиці. Батько підійшов, присів і став розглядати. Хлопчик глянув на нього знизу вгору:

— Океан все одно зруйнує, правда?

— Так.

— Ну і нехай.

— Можеш написати літери алфавіту?

— Написати-то я можу…

— Ми з тобою більше не займаємося.

— Угу.