Розділ «Стівен Кінг Крістіна»

Апшо спробував заговорити, але з горла вирвався лише хрип. Почалося. Він бачив це у своїх снах, і це нарешті почалося. Будинок у Свіклі не вберіг його; жінка, яку він тримав на безпечній відстані в Кінг-ов-Прусії[135], не вберегла його; почалося — він прочитав це на гладеньких обличчях цих копів у їхніх готових костюмах «Андерсон Літтл». Що найгірше — один з агентів був федералом. «Алкоголь, тютюн і зброя». Він сяйнув другим посвідченням, де було зазначено, що він агент якоїсь федеральної оперативної групи з протидії розповсюдженню наркотиків.

— За нашою інформацією, ви тримаєте вдома офіс, — сказав коп-федерал. З вигляду йому можна було дати років скільки? Двадцять шість? Тридцять? Чи доводилося йому коли-небудь перейматися тим, що робити, коли в тебе троє дітей і дружина, яка трохи занадто любить гарні речі? У цьому Білл Апшо сумнівався. Коли в тебе такі турботи, твоє обличчя не залишається таким гладеньким. Твоє обличчя залишається таким гладеньким лише якщо ти можеш дозволити собі розкіш думок про величне — закон і порядок, добро і зло, хороших і поганців.

Він розтулив рота, щоб відповісти на запитання копа-федерала, але видав ще один хрип.

— Чи правильна ця інформація? — терпляче спитав федерал.

— Так, — хрипнув Білл Апшо.

— А інший офіс — за адресою Френкстаун-роуд, сто, у Монровіллі?

— Так.

— Любий, та хто ж там? — спитала Ембер і вийшла в коридор. А побачивши на ґанку трьох людей, щільніше згорнула комір домашньої кофтини. З вітальні горлопанили мультики.

Раптово й майже з полегшенням Апшо подумав: «Це кінець усьому».

Дитина, що вийшла подивитися, хто там завітав до них у гості так рано суботнім раночком, раптом розплакалася й побігла шукати порятунок у затишку «Супердрузів» на 4-му каналі.

Коли Руді Джанкінс отримав доповідь про те, що Апшо затримано й усі документи, які стосуються Дарнелла як у будинку Апшо у Свіклі, так і в його монровілльському офісі, вилучено, він очолив загін із шістьох поліцейських і повів їх на шмон, як сказали б у старі часи. Навіть під час свят у гаражі суботнього дня було відносно людно (хоча й не так, як це бувало в літні вікенди), і коли Джанкінс підніс до губ гучномовець і заговорив у нього, то рвучко розвернулися зо два десятки голів. Після цього їм ще й у новому році надовго тем для розмов вистачить.

— Це поліція штату Пенсильванія! — гримів Джанкінс у гучномовець. Слова відлунювали й розліталися довкола. Навіть у ту мить він підловив себе на тому, що його погляд притягує до себе червоний з білим «плімут», що стояв порожній у двадцятому боксі. Свого часу він тримав у руках із півдюжини знарядь убивства: інколи на місці, а частіше — на трибуні для свідків. Але від самого лише погляду на ту машину в нього все холонуло всередині.

Ґітні, працівник податкової, який поїхав з ними в цей рейд, насупив до нього брови: вперед, мовляв. «Ніхто з вас не знає, у чому насправді річ. Ніхто». Але він знову підніс гучномовець до губ.

— Це підприємство закривається! Повторюю: це підприємство закривається! Можете забрати свої транспортні засоби, якщо вони в належному стані для перевезення. Якщо ні, будь ласка, залиште гараж швидко й організовано! Це підприємство закривається!

Гучномовець підсилено клацнув, коли він його вимкнув.

Він кинув погляд на контору й побачив, що Вілл Дарнелл розмовляє по телефону. Непідкурена сигара звисала в нього з рота. Джиммі Сайкс стояв біля автомата з «колою», і на його простакуватому обличчі застиг вираз спантеличеного переляку — тієї миті він не надто відрізнявся від сина Білла Апшо перед тим, як той розридався.

— Чи розумієте ви свої права, які я вам зачитав? — керівником операції був Рік Мерсер. Гараж позаду нього був порожній, тільки четверо копів у формах заповнювали папери на машини, які було вилучено внаслідок закриття гаража.

— Так, — сказав Вілл. З його обличчя не сходив зосереджений вираз; знервованість виказувало лише хрипке дихання, швидке хвилювання великої грудної клітки під білою сорочкою з відкритим коміром, а ще те, як він стискав у руці аспіратор.

— Ви зараз маєте нам що сказати? — спитав Мерсер.

— Поки не приїде мій адвокат — ні.