Повелителі мечів

- Значить, і мета у нас теж загальна, - сказав Корум і подумав про себе, що тепер у нього з’явився шанс виручити Джері і врятувати

Раліну.

- Присягаюся, я допоможу тобі! - Вигукнув воїн в чорному.

Корум нахилив голову.

- Прийми мою подяку і скажи, як нам таки називати тебе, герой з багатьма іменами?

- Я, хоча й перебуваю зараз в іншому вигляді, вибираю ім’я Ерікезе, який на мить забув про те, що навіки проклятий, і пізнав справжню любов.

- Тобі можна позаздрити, - пробурмотів Ерік. - Принаймні ти хоч на мить відчув спокій.

Воїн в чорному подивився на альбіноса, криво посміхнувся і торкнув поводи чалої кобили.

- Ти навіть на мить не можеш собі уявити, що саме мені треба забути, - Він повернувся до Принца в Червоній Мантії. - Я готовий

слідувати за тобою, принц Корум.

Пришпоривши коней, вони поскакали по напрямку до Дарквельської долини.

КНИГА ДЕВ’ЯТА

В ЯКІЙ ПРИНЦ КОРУМ ЗНАХОДИТЬ ЩОСЬ БІЛЬШЕ, НІЖ ТАНЕЛОРН

Глава 1

ВОЙЛОДІОН ГАГНАСДІАК

Дорога, по якій вони скакали, поступово, звужувалася, піднімаючись в гору.

Корум намагався не думати про те, що він - єдиний в трьох особах; кожен раз, коли вадагський принц дивився на заклопотані обличчя

Еріка і Ерікезе, йому ставало моторошно. Вони минули ущелину, де скелі майже стикалися одна з одною і було темно, як у погребі;

спустилися в долину, об’їжджаючи руїни міста Дарквеля, перетворені Хаосом в кам’яні хвилі. В стороні від них зяяла величезна яма,

немов вирита під фундамент замку.