Повелителі мечів

- Джері, ти приготував зілля, про яке говорив мені?

- Воно майже готове, але я ні за що не ручаюся, Корум. Не всякі ліки допомагають від хвороби.

- Поквапся, - Корум пішов до замку, на ходу вкладаючи шпагу в піхви.

Раптово він почув дикий крик і, увірвавшись в двері, помчав до галереї з музичним фонтаном. Раліна відбивалася від двох покоївок,

які гарчали, немов вовчиці, і намагалися видряпати маркграфині очі. Корум вдарив першу з них ефесом шпаги по голові, і вона впала як

підкошена. Друга покоївка повернулася до нього, дико обертаючи очима. З рота у неї капала слина, на губах виступила піна. Рукою Кулла

Корум штовхнув її що було сил. Дивлячись на двох лежачих жінок, вадагський принц знову відчув, як у ньому закипає лють. Він

зарозуміло подивився на ридаючу Раліну.

- Дозволь порозумітися. Чим ти образила своїх служниць? - Від здивування вона перестала плакати і підняла голову.

- Образити? ! Про що ти говориш? !

- У такому разі я вимагаю… - Ніби здалеку почув він свій істеричний верескливий голос і знову величезним зусиллям волі взяв себе

в руки.

- Прости мене, Раліна. Я розумію, що ти ні в чому не винна. Ми відлітаємо з замку Ерорн при першій можливості. Джері обіцяє

приготувати ліки, які мають повернути нам розум. Ми повинні відправитьься в Лайвм-ан-Еш і зустрітися з лордом Аркіном. Можливо, Повелитель Закону зуміє допомогти і вадагам, і людям.

- Чому ж він не допоміг нам з самого початку? - З гіркотою запитала Раліна. Лорд Аркін кинув нас на поталу Хаосу, хоч ми і

допомогли йому захопити владу на наших вимірах.

- Якщо Хаос набрав таку силу в нашому світі, значить, він діє всюди.

Можливо, лорд Аркін і його брат, король Шалод, зайняті важливішими справами, від яких залежить безпека їх королівств. Ти ж знаєш, що

Боги не мають права втручатися в справи смертних.

- Однак Хаос тільки цим і займається, - презирливо сказала Раліна.