Повелителі мечів

- Коли в голові моїй трохи прояснилося, я вирішив полетіти до тебе, Корум, сподіваючись, що ти нам допоможеш. І я хотів попередити

тебе про небезпеку… Але другий повітряний корабель кинувся за нами в погоню, а після битви лють спалахнула в кожному з нас з новою

силою. Вадаги воюють один проти одного, Корум… І в Лайвм-ан-Еші не краще… повстання за повстанням… - Голос Бвудіта поступово

ставав все тихіше й тихіше.

- І ти не знаєш, чому?

- Ні. Принц Юретт сподівався з’ясувати - він загинув… нами оволоділи темні сили… не треба було залишати Небесне Місто…

Хаос повернувся…

Корум кивнув.

- Поза всякими сумнівами, без Хаосу тут не обійшлося. Занадто швидко ми заспокоїлися; вирішили, що ніщо не може заподіяти нам шкоди,

так як Закон править десятьма вимірами з п’ятнадцяти. І Хаос скористався нашою безпечністю. Мабельрод не може сам з’явитися в наш

світ, тому що його спіткає доля Ксіомбарг. Значить, Повелитель Мечів знайшов прихильника серед людей… але кого саме?

- Чи не Гландита часом? - Прошепотів Джері, - Можливо, герцог Край знову з’явився на сцені? Якщо людина володіє непохитною

волею. Хаос із задоволенням дає йому владу над темними силами…

Бвудіт-а-Горн закашлявся.

- Ах, Корум, мені так соромно…

- Не треба, друже мій. Не твоя вина, що вадагів вразив страшна недуга безумства.

- Дізнайся, в чому його причина, Корум… - Очі Бвудіт-а-Горна похмуро загорілися; він підвівся на лікті. - Знищ ворога, якщо

зможеш… помститися за мене… відомсти за всіх нас… - і Бвудіт-а-Горн помер.

***

Корум гарячково тремтів, не в силах впоратися з почуттями, які охопили його.