Повелителі мечів

металу. Вона була важкою і теплою на дотик. Корум сів у коляску, хльоснув коней, помчав по завалених камінням вулицях до палацу короля

Ональда. Він швидко вибіг по сходах на дах, де стояв повітряний корабель. Простягнув коробку капітану, який із сумнівом подивився на

неї і замкнув у ящик столу в рубці. Корум передав йому слова лорда Аркіна.

- Прощай, Бвудіт-а-Горн, - з почуттям сказав вадагський принц. - Дай тобі Боже повернутися в Місто в Піраміді і прилетіти на ньому в

наш вимір.

Бвудіт відсалютував Коруму і підняв корабель в повітря. Одразу в небі з’явилася темна пляма. Вона тремтіла і коливалася. В глибині

плями проносилися золоті хмари, йшов дощ з пурпурних іскор.

Вона поглинула повітряний корабель і затягнулася. Корум мовчки дивився вгору, і в цей момент страшний рев вирвався з тисяч і тисяч

горлянок. Варвари знову пішли на приступ.

Вадагський принц збіг по сходах. Перед палацом він побачив плачучих жінок. Деякі ридали захлинаючись. Багато стояли на колінах.

Кілька високих воїнів несли на плечах ноші, на яких лежало тіло, укрите плащем.

- Що трапилося? - Запитав їх Корум. - Кого ви несете?

- Загинув король Ональд, - сумно відповів один із воїнів. -На нас наступають армії Собаки і Ведмедя. Хельвіг-нан-Вейк чекає сумна

доля, і ніхто не в силах запобігти їй!

Глава 5

ЛЮТЬ КОРОЛЕВИ КСІОМБАРГ

Корум хльоснув коней і помчав по вулицях до міських стін. Жителі Хельвіг-нан-Вейка, здавалося, втратили всяку надію на порятунок і

пасивно очікували смерті від рук варварів. Дві жінки покінчили самогубством на очах вадагського принца. Можливо, вони вчинили мудро,

- подумав він.

Вистрибнувши з коляски, Корум вибіг на стіну, де Раліна і Джері-а-Конел билися пліч опліч. Принц в Червоній Мантії зрозумів, що