Гаррі Поттер і смертельні реліквії

Старший брат ішов цілий тиждень чи й більше, і зайшов у далеке село, де жив його

колега-чаклун, з яким він колись був посварився. Зрозуміло, що маючи за зброю найстарішу

бузинову паличку, він легко переміг у двобої. Покинувши на підлозі мертвого суперника,

старший брат пішов у шинок, де голосно вихвалявся могутньою чарівною паличкою, яку він

забрав у самої Смерті, і яка зробила його нездоланним.

Тієї самої ночі до старшого брата, що лежав, сп’янілий від вина, на ліжку, підкрався

інший чаклун. Злодій забрав його чарівну паличку, а на додачу ще й перерізав старшому

братові горло.

Отак Смерть заволоділа першим братом.

Середульший брат тим часом помандрував до власного дому, де він жив сам-один. Там

узяв він камінь, що мав здатність воскрешати мертвих, і тричі повернув його в руці. На його

превеликий подив і радість перед ним з’явилася дівчина, з якою він колись сподівався

одружитися, але яка несподівано померла.

Проте вона була сумна й холодна, відділена від нього немовби якимось серпанком. Хоч

дівчина й повернулася у світ людей, та вона вже до нього не належала, а тому страждала.

Врешті-решт середульший брат збожеволів від нездійсненної мрії бути з нею і, щоб

поєднатися з дівчиною, сам себе вбив.

Отак Смерть заволоділа другим братом.

Та Смерть ніяк не могла знайти третього брата, хоч і шукала його роками. І аж тоді,

як менший брат став старий-престарий, він зняв плащ-невидимку і віддав його синові. А тоді