Гаррі Поттер і напівкровний принц

втупившись у свої білі тремтячі руки, зчеплені на колінах. Белатриса зняла з голови каптур

значно повільніше. Була вона, на відміну від сестри-білявки, чорнява, з важкими повіками й

міцним підборіддям. Не зводячи зі Снейпа очей, Белатриса підійшла до Нарциси й стала в неї за

спиною.

— Ну, і чим же я вам можу прислужитися? — поцікавився Снейп, сівши в крісло навпроти

сестер.

— Ми... ми тут самі? — тихо запитала Нарциса.

— Так, звичайно. Ще тут є Червохвіст, але ж ми хробаків до уваги не беремо.

Він націлив чарівну паличку на книжкову стіну в себе за спиною. Щось бахнуло, і

відчинилися таємні дверцята, за якими на вузеньких сходах застиг дрібний чоловічок.

— Ти вже, мабуть, збагнув, Червохвосте, що в нас гості, — ліниво процідив Снейп.

Чоловічок, згорбившись, сповз на кілька східців униз і зайшов до кімнати. Він мав

маленькі водянисті оченята, гострого носа й гиденьку дурнувату посмішку. Лівою рукою він

погладжував праву, немовби сховану в яскраво-срібну рукавицю.

— Нарцисо! — вигукнув він пискливим голосом, — ...і Белатрисо! Як приємно...

— Червохвіст приготує нам чогось випити, якщо бажаєте, — перебив його Снейп. — А

потім повернеться у свою кімнату.

Червохвіст здригнувся, ніби Снейп чимось у нього пожбурив.

— Я вам не слуга! — пискнув він, уникаючи Снейпового погляду.

— Та невже? А мені здавалося, що Темний Лорд прислав тебе сюди, щоб мені допомагати.