Гаррі Поттер і напівкровний принц

нічний вітерець. Минуло кілька секунд, за дверима почувся рух і вони ледь-ледь прочинилися.

У щілину визирнув чоловік з довгим чорним волоссям, розділеним на пасма, що обрамляли

його землисте лице з чорнющими очима. Нарциса відкинула каптур. Вона була така бліда, що

аж світилася в темряві; довге біляве волосся розсипалося по спині, від чого вона скидалася на

потопельницю.

— Нарцисо! — вигукнув чоловік, прочиняючи двері ширше. Світло впало на жінок. —

Яка приємна несподіванка!

— Северусе, — напружено прошепотіла Нарциса. — Можна з тобою поговорити? Це

терміново.

Він ступив крок назад, пропускаючи її в будинок. Сестра, не знімаючи каптура, увійшла

слідом без запрошення.

— Здоров, Снейпе, — кинула вона, проходячи.

— Здоров, Белатрисо, — озвався він, різко зачиняючи двері, і його вузькі вуста

насмішкувато скривилися.

Вони опинились у крихітній вітальні, більше схожій на темну палату для психічно хворих.

Стіни були повністю заставлені книжками, оправленими здебільшого в старезну чорну чи

коричневу шкіру; потертий диван, благеньке крісло й хиткий столик були зіставлені докупи в

озерці тьмяного світла від уставленого свічками світильника, що звисав зі стелі. Відчувалася

занедбаність, ніби тут ніхто постійно не мешкав.

Снейп жестом підкликав Нарцису до дивана. Та зняла мантію, відкинула її вбік і сіла,