Гаррi Поттер i фiлософський камiнь

— Нінініі! Це я хотів тебе вбити. Твоя приятелька міс Ґрейнджер випадково збила мене з

ніг, коли бігла підпалювати мантію Снейпа на тому матчі з квідичу. Через неї я втратив з тобою

візуальний контакт. Ще кілька секунд, і я б скинув тебе з мітли. Я це зробив би й раніше, якби

Снейп не бурмотів контрзакляття, намагаючись тебе врятувати.

— Снейп намагався мене врятувати?

— Авжеж, — холодно підтвердив Квірел. — Чому, потвоєму, він прагнув судити твій

наступний матч? Бо хотів зашкодити мені зробити це знову Сміх та й годі, йому не варто було

так перейматися! Хіба я міг щось зробити, коли там сидів Дамблдор? Решта вчителів думали,

що Снейп старався не дати Ґрифіндорові перемогти. Снейп став таким непопулярним… і все

надаремно, бо сьогодні, нарешті, я тебе вб'ю!

Квірел клацнув пальцями. Просто в повітрі з'явилися мотузки, які щільно обплутали

Гаррі.

— Поттере, ти занадто допитливий, щоб залишитися живим. Це ж ти тинявся по школі на

Гелловін, і побачив, як я йшов, щоб глянути, хто там охороняє камінь.

— То це ви впустили троля?

— Аякже. Я маю до тролів певну слабкість. Ти, мабуть, бачив, що я зробив з тим, який

був тут неподалік у кімнаті? На жаль, коли всі тоді побігли шукати троля, Снейп, який мене вже

підозрював, подався просто на четвертий поверх, аби перешкодити мені, тож не тільки мій

троль не зміг тебе вбити, а й той триголовий пес навіть не спромігся добряче покусати Снейпові

ногу. Ну, а тепер, Поттере, зачекай хвильку. Мушу зазирнути в оце цікаве дзеркало.