Гаррi Поттер i фiлософський камiнь

перевернулася і… зі страхітливим хрускотом гепнулася просто на голову свого господаря. Троль

захитався, а тоді впав долілиць із таким гуркотом, що здригнулася вся кімната.

Гаррі звівся на ноги. Він тремтів і насилу дихав. Рон стояв, не опускаючи палички, й

дивився на те, що зробив.

Першою заговорила Герміона:

— Він… мертвий?

— Не думаю, — сказав Гаррі. — Мабуть, просто в нокауті.

Нахилившись, він витяг з тролевого носа свою паличку. Вона була вкрита чимось сірим і

липким.

— Фе!.. Тролеві шмарки.

Гаррі витер паличку об тролеві штани.

Раптом діти почули грюкіт і гучні кроки й озирнулися. Вони навіть не усвідомлювали, яку

зняли бучу, але хтось унизу, безперечно, мав чути гупання й ревіння троля. За мить до кімнати

влетіла професорка Макґонеґел, слідом за нею біг Снейп, а позаду плентався Квірел. Забачивши

троля, Квірел заскімлив і впав на унітаз, хапаючись за серце.

Снейп схилився над тролем. Професорка Макґонеґел дивилася на Рона й Гаррі. Гаррі ще

ніколи не бачив її такою лютою. Її вуста зблідли. Гаррі миттю забув про всі свої надії здобути

для Ґрифіндору додаткових п'ятдесят очок.

— Що ви собі думаєте? — розлючено запитала професорка Макґонеґел. Гаррі глянув на

Рона, який так і не опустив своєї палички. — Вам пощастило, що ви досі живі. Чому ви не в