Гаррi Поттер i фiлософський камiнь

після яких просто не можна не стати друзями, й однією з таких подій була їхня перемога над

кількаметровим гірським тролем.

РОЗДІЛ ОДИНАДЦЯТИЙ

Квідич

Почався листопад, а з ним і великий холод. Гори довкола школи стали скидатися на брили

сірої криги, а озеро виблискувало, як сталь. Землю щоранку вкривала паморозь. Із горішніх

вікон було видно, як Геґрід у довгій шубі з кротячого хутра, кроликових рукавицях і величезних

бобрових унтах старанно обчищав на полі для квідичу обмерзлі мітли.

Починався сезон гри у квідич. Цієї суботи, після кількох тижнів тренувань, Гаррі мав

брати участь у своєму першому матчі: Ґрифіндор проти Слизерину. Якщо Ґрифіндор виграє, то

підніметься на друге місце в чемпіонаті гуртожитків.

Навряд чи хтонебудь бачив, як грає Гаррі, бо Вуд вирішив, що Гаррі — їхня таємна зброя,

тож і готуватися він мав потай. Але чутки, що він гратиме на місці ловця, якимось чином

просочилися, і Гаррі не знав, що гірше: коли йому казали, що він буде найкращий ловець, чи —

навпаки — коли глузливо обіцяли бігати за ним знизу з матрацом.

Герміона тепер товаришувала з Гаррі, і це стало для нього справжнісіньким щастям. Гаррі

не знав, як би зміг упоратися без неї з усіма домашніми завданнями, особливо тоді, коли Вуд

призначав ще й додаткові тренування з квідичу. Герміона дала йому книжку "Квідич крізь віки",

яка виявилася дуже цікавою.

Гаррі довідався, що існує сімсот способів порушити правила гри у квідич, і всі вони були