Гаррi Поттер i фiлософський камiнь

— Будьте як удома, — сказав Геґрід, відпустивши пса, що миттю стрибнув на Рона й почав

лизати йому вуха. Як і Геґрід, Іклань був аж ніяк не таким страшним, як на вигляд.

— Це — Рон, — сказав Гаррі Геґрідові, що наливав окріп у великий чайничок для заварки

й розкладав на тарілці печиво.

— Ще один Візлі, га? — мовив Геґрід, поглядаючи на Ронові веснянки. — Я півжиття

змарнував, відганяючи твоїх братиків від лісу.

Печиво було тверде, як камінь, але Гаррі з Роном не подавали виду і розповідали Геґрідові

про свої перші уроки. Іклань поклав свою морду Гаррі на коліна, заслинивши йому весь одяг.

Гаррі й Рон дуже тішилися, коли Геґрід назвав Ікланя "старим дурком".

— А оту котяру, Місіс Норіс, я б си залюбки познайомив з Ікланем. Знаєте, щоразу, як я си

прийду до школи, вона за мною ходить і ходить. Не можу від неї відкараскатися, — то Філч її

намовляє.

Гаррі розповів Геґрідові про урок професора Снейпа, і Геґрід, як і Рон, порадив Гаррі не

перейматися, бо Снейп узагалі нікого не любить.

— Але він мене просто ненавидить!

— Дурне! — заперечив Геґрід. — Чого б то?

Та Гаррі здалося, ніби Геґрід чомусь уникав його погляду.

— А як си почуває твій брат Чарлі? — звернувся Геґрід до Рона. — Мені він си дуже

подобав: такий чемний зі звірєтками.

"Мабуть, Геґрід зумисне змінив тему", — подумав Гаррі. Поки Рон розповідав Геґрідові, як