примостилися всі інші школярі. Столи були накриті блискучими золотими тарелями й келихами.
На підвищенні в кінці зали стояв ще один довгий стіл, за яким сиділи викладачі. Професорка
Макґонеґел підвела туди першокласників, які стали обличчям до решти школярів, а плечима —
до вчителів. Сотні звернених на новачків очей у мерехтливому сяйві свічок були схожими на
бліді ліхтарики. Денеде поміж учнями світилися сріблисті серпанки привидів. Щоб уникнути
спрямованих на нього поглядів, Гаррі глянув угору й побачив оксамитночорну стелю, усіяну
зорями. Він почув шепіт Герміони: "Вона зачарована, щоб скидатися на справжнє зоряне небо, я
читала про це в "Історії Гоґвортсу".
Важко було повірити, що Велика зала взагалі мала стелю, а не стояла просто неба.
Коли професорка Макґонеґел мовчки поставила перед першокласниками ослінчик на
чотирьох ніжках, Гаррі швиденько опустив очі. На ослінчик вона поклала гостроверхий
капелюх чарівника. Капелюх був полатаний, обшарпаний і страшенно брудний. Тітка Петунія не
дозволила б навіть занести його до хати.
"Можливо, треба вичаклувати звідти кролика абощо", — гарячково подумав Гаррі.
Помітивши, що всі пильно дивляться на капелюх, він теж втупився у нього. Якусь мить
панувала цілковита тиша, а тоді капелюх смикнувся. Далі в ньому з'явився отвір, що нагадував
роззявлений рот, і капелюх заспівав:
Ти не дивись, що я старий —
зрадлива зовнішність моя,
я з'їм себе, якщо знайдеш
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррi Поттер i фiлософський камiнь» автора Ролінґ Дж. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 118. Приємного читання.
TextBook